ОКоло TV

Звернення Олександра Співаковського, депутата Херсонської обласної ради (опубліковане на власній сторінці О.Співаковського в ФБ):Держава має звернути увагу на херсонців та не вганяти людей у комунальні борги!Під час засідання президії Херсонської обласної ради підняв питання, яке хвилює, напевно, абсолютно всіх жителів Херсонщини – нарахування оплати за житлово-комунальні послуги в зоні активних бойових дій, у тому числі й коли житло зруйновано чи пошкоджено. Прекрасно розумію про що йдеться і як ректор університету, і як громадянин, житель Херсона. ХДУ досі в судах б’ється за те, щоб не сплачувати борги, які нам залишили окупанти, що у 2022 році користувалися нашою інфраструктурою у Херсоні. Два тижні тому я був у Херсоні, але не зміг потрапити у свій будинок – квартал був під щільним обстрілом артилерії. Мене турбує, що попри відсутність доступу до свого житла у Херсоні, бо воно пошкоджено та знаходиться у червоній зоні, мені досі продовжують надходити платіжки. Як і багатьом моїм землякам. Ми не з власної волі покинули своє житло та своє місто! Тисячі людей вимушені сплачувати за комуналку в тих населених пунктах, де вони проживають як ВПО, та ще й вдома. Це подвійне навантаження, а виплати у 2000 грн допомоги отримують далеко не всі.Навіть повідомлення у підприємства, що надають послуги, про те, що людина фактично там не проживає, не завжди дають результат. Є певні послуги, за які все одно йде нарахування. Це правильно з точки зору збереження майна, але сильно б’є по кишеням людей. Більшість не платить – борги зростають. Це шлях в нікуди. При цьому ми прекрасно розуміємо витрати та потреби житлово-комунальних підприємств, вклоняємось комунальникам, які забезпечують життєдіяльність населених пунктів деокупованої Херсонщини. Постачальникам послуг у прифронтових громадах теж потрібна підтримка держави, а не статистика накопичених боргів.Система не працює. Знаю, що це не нове питання, що були звернення та петиції, але упевнений, що обласна рада як представник інтересів жителів Херсонщини має теж висловити свою позицію.

🔥 Заяви Президента України В.Зеленського під час спілкування з журналістами перед зустріччю у Берліні:📍 Ми розглядаємо 20-пунктний план, в кінці якого йдеться про припинення вогню📍 План не буде таким, щоб він подобався всім. Є багато компромісів в будь-якому з його варіантів. Але найголовніше, щоб він був якомога справедливішим для України і дієвим: "не просто папірцем, а важливим кроком для завершення війни. Щоб після його підписання у росії не було змоги почати третю агресію проти українського народу"📍 Україна з самого початку бажала вступити до НАТО, однак це не підтримали США та деякі країни Європи💬 "На сьогодні ми хочемо не повторення війни після припинення вогню. І тому юридично забов'язуючі гарантії обов'язкові – не Будапештський меморандум, а юридично забов'язуючі гарантії. У випадку з США ми такі консультації і проводимо. Коли вони говорять, що у нас буде щось "дзеркальне" П'ятій статті НАТО, то ми розуміємо, як США у випадку повторної агресії повинні реагувати. І важливо, щоб це було підтримано Конгресом"📍 Президент не отримав реакції США не останню пропозицію до "мирного плану", яку підготували Україна і європейські партнери📍 У разі провалу цих мирних переговорів треба брати себе в руки, знаходити інший шлях💬 "Якщо не виходить той, чи інший процес щодо мирного врегулювання цієї війни, закінчення, тиску на рф — це як біг на велику дистанцію. Треба брати себе в руки, знаходити інший шлях, щоб ця війна закінчилась"📍 Сьогодні в Берліні відбудеться "україно-американський день". Зеленський зустрінеться з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та можливо з іншими європейськими лідерами. Завтра зустрічі в Берліні продовжаться📍 Коли перемовини розширились за межі рамкової 20-пунктної угоди, до української переговорної команди доєднались кілька груп: економічний сектор представляють міністр економіки Олексій Соболев та прем'єрка Юлія Свириденко, а безпековий — представники розвідок та начальник Генштабу Андрій Гнатов📍 США запропонували компроміс щодо Донбасу у вигляді виходу ЗСУ з цієї території, і не заходу туди росіян📍 Якщо США будуть тиснути й справді прагнутимуть завершення війни, то росія буде змушена йти на компроміс📍 Фінансова підтримки від партнерів з ЄС продовжує надходити, є 30 двосторонніх договорів. "Для нас дуже важливо, щоб ці суми не зменшувалися. Я особисто над цим працюю". Президент зазначив, що продовжує займатися з партнерами ЄС питанням заморожених російських активів — робиться все, щоб Україна отримала ці 45 мільярдів на рік, і 90 мільярдів на 26-27 роки📍всі з ким він проводив консультації на посаду керівника Офісу президента готові «підставити плече» і очолити офіс.📍 Я не тримаюся за крісло, і якщо будуть вибори, я говорив із партнерами про забезпечення безпеки💬 "Я також попросив депутатів підготувати варіанти на випадок, якщо ситуація розвиватиметься саме так. Найближчим часом вони мають опрацювати варіанти щодо можливого проведення виборів".

Гуманітарна контрабанда на авто: масштаби в Україні вражаютьПродаж автомобілів, завезених під виглядом гуманітарної допомоги, перетворився на масовий тіньовий бізнес. За даними NGL.media, з грудня 2023-го по травень 2025 року в Україну ввезли майже 100 тис. «гуманітарних» авто. Щонайменше 4545 із них — близько 5% — спливли у продажу на AUTO.RIA. І це лише частина ринку: чимало авто продають напряму або розбирають на запчастини.Найчастіше цим займаються благодійні фонди. Деякі з них мають по сотні авто, офіційно зареєстрованих на балансі, хоча закон вимагає передати гуманітарні машини кінцевим отримувачам за 90 днів. Є випадки, коли «гуманітарні» позашляховики продавалися навіть після ввезення для військових адміністрацій.Втрати для бюджету — величезні. Оскільки авто проходять безмитно, країна недоотримала щонайменше 570 млн грн лише за півтора року. Йдеться здебільшого про старі авто, але виявлено й понад 4 тис. майже нових пікапів та мікроавтобусів 2023–2025 років.Попри те, що продаж гуманітарної допомоги — кримінальний злочин із мінімальним покаранням у воєнний час від п’яти років ув’язнення, суворих вироків майже немає. Нові правила для «верифікованих організацій» набудуть чинності лише у 2026 році — до того контрабанда продовжує рости.

❗️Нові деталі «мирного» плану: контроль РФ над Кримом та Донбасом визнають усі підписантиЗа інформацією українських ЗМІ, останній проєкт американського «мирного» плану складається з 4 документів:📍Угода між Україною, РФ, США та ЄС (20 пунктів).📍Рамкові запевнення щодо безпеки для України (3 пункти).📍Зобов’язання США перед НАТО (4 пункти).📍Угода між РФ та США (12 пунктів).Основні положення:📍 Усі підписанти визнають контроль РФ над Кримом, Луганською та Донецькою областями.📍Статус цих територій може змінюватися лише дипломатично, а не силою.📍«Буферна зона» на Донеччині — 30%, ЗСУ та ЗС РФ не входять у її межі.📍Запорізька та Херсонська області заморожуються на поточних лініях зіткнення.📍РФ виходить з інших окупованих територій, окрім зазначених п’яти регіонів.📍Пропонується перезапуск ЗАЕС під управлінням США, Україна отримує 50% електроенергії.📍Немає вимоги щодо не в ступу України в НАТО, але США гарантують, що НАТО не розширюватиметься.📍У країні дозволяється лише власна армія чисельністю до 800 тис.📍Передбачені гарантії безпеки, схожі на 5 статтю НАТО.📍Вибори в Україні мають пройти «якнайшвидше» після підписання угоди, а не через 100 днів.Вчора Україна передала Трампу свою відповідь на план, деталі якої поки невідомі.

Скільки потрібно мати грошей для в'їзду в різні країни ЄвропиВирушаючи в подорож країнами Шенгенської зони, українці повинні враховувати не лише документи й страховку, а й фінансові вимоги. На кордоні вас можуть попросити підтвердити наявність коштів, необхідних для проживання на час поїздки.🔹 Мінімальні фінансові вимоги по країнах ЄС🇮🇹 Італія — €270 до 5 днів (для груп туристів менше)🇫🇷 Франція — €120 (без підтвердження житла), €32,50 (за наявності житла)🇪🇪 Естонія — €86 в день🇱🇮 Ліхтенштейн — €91 в день, €27 для студентів🇨🇭 Швейцарія — €91 в день, €27 для студентів🇬🇷 Греція — €50 в день, мінімум €300 на 5 днів🇸🇮 Словенія — €70 в день, €35 для неповнолітніх із батьками🇪🇸 Іспанія — €71 в день🇲🇹 Мальта — €48 в день🇸🇪 Швеція — €47 в день🇩🇰 Данія — €47 в день🇩🇪 Німеччина — €45 в день🇧🇪 Бельгія — €95 (у готелі), €45 (проживання у приватних осіб)🇳🇴 Норвегія — 500 NOK (≈€43) в день🇱🇹 Литва — €40 в день🇨🇿 Чехія — €40 в день (до 30 днів)🇳🇱 Нідерланди — €34 в день🇫🇮 Фінляндія — €30 в день🇸🇰 Словаччина — €56 в день🇵🇹 Португалія — €75 при в’їзді + €40 на кожен день🇵🇱 Польща — 300 злотих (до 3 днів), 100 злотих/день (понад 3 дні)🇭🇺 Угорщина — €3 в день🇱🇻 Латвія — €14 в день🇦🇹 Австрія — сума визначається індивідуально🇱🇺 Люксембург — сума визначається індивідуально🔹 Як перевіряють наявність коштів?Прикордонники або візові офіцери мають право запитати підтвердження ваших фінансових можливостей. Це можуть бути: готівка, виписка з банківського рахунку, чек із банкомату або підтвердження бронювання готелю з передоплатою.Якщо плануєте користуватись банківською карткою, бажано заздалегідь роздрукувати виписку з актуальним балансом. Це зменшить ризик затримки на контролі чи зайвих запитань з боку прикордонників.🔹 Чи варто брати тільки готівку?Готівка зручна для щоденних витрат, але тримати всі кошти при собі — небезпечне рішення. Найкращий варіант — поєднання: частину суми варто мати в євро або у валюті країни призначення, решта — на банківській картці. Добре ще мати невеликий резерв в іноземній валюті на випадок непередбачених ситуацій.Порада: завжди перевіряйте актуальні вимоги щодо в’їзду на офіційному сайті консульства тієї країни, до якої плануєте подорож. Це допоможе уникнути неприємних несподіванок.

😕 Іноземним студентам стане важче навчатися у ПольщіНові правила, що регулюють перебування та роботу іноземців, можуть зменшити кількість іноземних студентів у Польщі, а також погіршити фінансове становище багатьох університетів.Серед студентів-іноземців найбільшими групами є представники України та Білорусі – 58%.Як зазначає Альдона Томчинська, керівник команди з обробки даних у Національному інституті обробки інформації (OPI PIB), якщо враховувати лише студентів першого курсу, то тенденція до зростання, яка спостерігається протягом багатьох років, явно сповільнюється. Найбільша кількість іноземних студентів першого курсу була у 2022 році, після початку війни в Україні, коли українським біженцям було надано право на безкоштовну освіту в державних університетах за польськомовними програмами.Наразі кількість студентів з України зростає не так стрімко, а приплив кандидатів з країн Азії та Африки зменшується через нещодавно запроваджені правила. Ці правила можуть ще більше зменшити кількість студентських віз для іноземців, яка була значно скорочена у 2024 році у відповідь на візовий скандал.Нещодавно запроваджені правила зобов’язують іноземця володіти мовою викладання в університеті на рівні не нижче В2. На підвердження іноземець має надати сертифікат.Вимога щодо володіння мовою, а саме сертифіката, що його підтверджує, викликала обурення в університетах, особливо враховуючи те, що іспити з польської мови були заплановані лише на лютий 2026 року.У відповідь на протести університетів Міністерство науки і вищої освіти встановило правила перевірки володіння мовою навчання під час цьогорічного вступу до університетів. Міністерство розпорядилося про те, щоб мовні сертифікати стали обов’язковими з серпня 2025 року, а Національне агентство академічних обмінів (NAWA) оголосило про додатковий іспит з польської мови рівня B2 у середині листопада.Новим викликом для деяких університетів, особливо приватних (де понад половина студентів – іноземці), є запровадження ліміту для іноземних студентів – не більше 50% від загальної кількості студентів. Після перевищення цього ліміту навчальним закладам доведеться призупинити набір іноземців. Ця проблема стосується приватних закладів.

🚆 З грудня між Німеччиною та Польщею (до українського кордону) курсуватиме більше поїздів далекого сполучення Залізничні оператори Deutsche Bahn та PKP Intercity оголосили про суттєве розширення транскордонного сполучення. Кількість прямих рейсів зросте з 11 до 17 на день.🔴 Головні зміни: * Запускається новий денний маршрут: Лейпциг – Вроцлав – Краків – Перемишль (двічі на день в обох напрямках). Це вперше, коли Лейпциг отримає пряме сполучення з південною Польщею та українським кордоном. * Подорожі між Мюнхеном, Нюрнбергом, Франкфуртом-на-Майні та Вроцлавом стануть швидшими приблизно на 2 години завдяки зручним пересадкам у Лейпцигу. * Хемніц і Дрезден також отримають новий маршрут зі зупинками на півночі Саксонії. 🌃 Нічні рейси: * Eurocity: Берлін – Перемишль через Вроцлав і Краків. * Eurocity: Берлін – Холм через Лодзь і Варшаву. * До нічного поїзда «Шопен» (Мюнхен – Варшава) додадуть вагони до Кракова і Перемишля, що з’єднує південну Німеччину з південною Польщею та українським кордоном.🌍 Представники компаній відзначають, що цей крок є частиною спільних зусиль для задоволення зростаючого попиту на міжнародні подорожі та покращення залізничних маршрутів між ключовими містами Європи.

📌 Після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав продовжити тимчасовий захист українських біженців і уточнити питання підтримки дітей, польські жінки написали лист протесту до органів влади Польщі із закликом відновити впевненість українських біженців у захисті. Лист підписало понад дві з половиною тисячі жінок (і весь час продовжують надходити нові підписи), серед яких три колишні перші леді Польщі — Данута Валенса, Йоланта Кваснєвська й Анна Коморовська, в також лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук, кінорежисерка Аґнєшка Голланд, колишня заступниця уповноваженого з прав громадян Ганна Мачинська тощо.Поки польські політики вирішують, відмінити чи ні українським біженцям, які не працевлаштовані офіційно, безкоштовний медичний захист і соцвиплати на дітей, польські жінки наголошують, що таке рішення позбавляє підтримки жінок з дітьми, чиї чоловіки воюють на фронті. Це створює для біженок атмосферу страху замість безпеки.За словами авторок листа, замість стабільності українські жінки отримали загрозу повторної втечі та втрати довіри до польської держави.Детальніше: https://www.pravda.com.ua/articles/2025/09/1/7528812/

‼️В Україні запрацюють аеропорти: Захід готуються створити над країною безпольотну зону після можливого перемир'я, — The Telegraph📍Для цього системи ППО і винищувачі європейських країн повинні «прикрити» небо від можливих російських ударів. 📍Згідно з обговорюваним планом, спочатку місія, в рамках якої будуть задіяні патрулі західних винищувачів і наземні системи ППО, буде спрямована на відкриття Львівського та інших українських аеропортів на заході країни.📍У міру «зміцнення довіри» до дотримання домовленостей про припинення вогню місія буде розширюватися на схід у бік Києва та інших міст.📍Також видання пише, що коаліція охочих не планує відправляти 30-тисячний контингент в Україну, кількість військових буде зменшено через брак сил і небажання провокувати рф.📍Британія, Франція, Німеччина, Бельгія, країни Балтії та Скандинавії висловлювали готовність, але без конкретних пропозицій щодо участі. Швидше за все, європейські військові будуть діяти як інструктори на нових базах на заході України.

Кількість українських студентів за кордоном зросла в п’ять разів.Університети Європи, США, Канади та Австралії навчають більш ніж 115 тис українців, що в понад п’ять разів більше, ніж 15 років тому. У 2008–2009 навчальному році за кордоном було близько 21 тис студентів, а нині ця цифра становить 11% від усіх студентів денної форми в Україні.До 2014 року головними мотивами для навчання за кордоном були якісна освіта та кар’єрні перспективи. Після початку російської агресії студентська міграція прискорилася, а до 2018 року кількість українських студентів за кордоном подвоїлася. У 2022–2023 навчальному році їхня кількість зросла ще на 47% порівняно з попереднім роком.🔹 Найпопулярніші напрямки навчанняТрадиційно серед лідерів — Німеччина, Польща, США, Франція та Чехія. Після початку повномасштабної війни найчастіше українці обирають Польщу — там навчається 40% усіх українських студентів за кордоном.Після 2022 року найбільший приріст зафіксовано у Польщі, Канаді, Словаччині, Німеччині, Чехії, Франції та Литві — разом вони забезпечили понад 80% зростання. У Польщі, Німеччині та Чехії кількість студентів з України збільшилася на 30–40%, а у Словаччині — на 80%.🔹 Частка українських студентів серед іноземців у 2023–2024 навчальному році:🇸🇰 Словаччина — 53,5%🇵🇱 Польща — 43,1%🇱🇹 Литва — 16,7%🇨🇿 Чехія — 12,2%🇧🇬 Болгарія — 11,2%🇪🇪 Естонія — 9,9%За даними Євростату, після 2022 року до країн ЄС виїхали до 1,4 млн українських дітей, серед яких 300–340 тис підлітків, що можуть стати студентами цих країн у найближчі роки.