🌾 Ми сиділи на терасі Поля Щастя. Поки інші наші жінки займалися дихальними практиками з Наталкою Рибкою-Пархоменко під красивим українським сонцем, вона… плакала.Вона дозволила мені тримати її за руку. Навіть обійняти. І це було дуже цінно. Вона — Сестра Захисника. Її Брат — безвісти зник. І саме в цей день був його День народження.— Плач... Виплакуй цей біль, — казала я.— Ти знаєш… Я більше ніде не можу дозволити собі плакати… Тільки з вами, — відказала вона.Моє серце стиснулося. Мені хотілося, щоб поруч мене люди сміялися, раділи. А я раділа, що ми можемо поплакати разом.☕️ Їй принесли лавандову каву. З таким милим смайликом. В інший момент я б сказала: це найказковіша кава у моєму житті… Але цього разу хотілося якогось більшого дива. І тоді вона почала говорити, ділитися про Брата. Дякую їй за цю безмежну довіру.💛 З цих розмов народився сильний і дуже потужний ритуал!Разом ми вивчили й заспівали неймовірну українську пісню — кожна для свого Захисника.І кожна з нас заплакала. Хтось — зовні. Хтось — усередині. Але це вже були зовсім інші сльози.🚗 Додому ми повертались радіснішими, сильнішими, світлішими. Бо ми — разом.Так емоційно і дуже глибоко описала цей співочий ретрит наша Оля Піліщук. Вона привезла з собою ще багато історій того, як наші Мами, Дружини, Кохані та Сестри наших Захисників транформуються під час цих зустрічей та віднаходять себе.— Знаєш? Вони так змінилися з часу нашої останньої зустрічі… Вони геть інакші, — сказала Наталія Табінська, яка гостинно уже не вперше прийняла нас на Полі щастя.— Те, як наші жінки підтримують одна одну — варте захоплення. Це щось глибше ніж слова. Це сестринство, світло, яке вони тримають разом. Я пам”ятаю якими тихими та виснаженими вони до нас прийшли. І пишаюся тим, як зараз звучать їх голоси! Пишаюся тим, як нашій команді вдається співтворити в синергії з людьми, які готові допомагати, — каже Оля Піліщук.А ми від усієї команди дякуємо Natalia Rybka-Parkhomenko за співочу магію, Наталії Табінській та Поле Щастя за тепло і такий чудовий простір, який приймав нас!📸Ірина СередаІніціатива «ПідТримай: центри для родин військових», реалізовується Офісом підтримки родин військових завдяки підтримці Уряду Великої Британії, наданої через Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності націй та розвитку Сполученого Королівства в межах проєкту «Жінки. Мир. Безпека: діємо разом», який реалізує Український Жіночий Фонд / Ukrainian Women's Fund. Інформація, що представлена в матеріалі, не завжди відображає погляди Уряду Великої Британії, Українського Жіночого Фонду та Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.