Source
Європейська Солідарність | Учора я запитувала себе: невже за ці роки війни ми так і не навчилися ...
2 620 Views/Reach
2026-10-04 07:23
Message №21076
Учора я запитувала себе: невже за ці роки війни ми так і не навчилися швидко переналаштовуватися? І ніякого "ниття" в тому дописі не було, зауважу.
А сьогодні прочитала заяву Калашника - і питань стало ще більше. Про те, що це Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту - тільки зараз прочитала (вибачте, звичайно).
У Києві з наступного тижня планують будувати насипні дамби та понтонні переправи через Дніпро на випадок пошкодження мостів. Будівництво може тривати до трьох місяців.
Завдання - забезпечити щонайменше половину нинішньої пропускної спроможності мостів.
Розглядають також швидкоспоруджувані бетонні конструкції. А в довгостроковій перспективі - навіть тунель під Дніпром, вартість якого може вимірюватися десятками, а для великих об'єктів - сотнями мільярдів гривень.
Звісно, переше питання, яке виникло: а де ми всі були до цього?
І я зараз зовсім не про Кличка.
Про нього вже сказали, написали й навішали ярликів, здається, на кілька років наперед.
Але Київ під час війни - це ж не одна людина.
Є Київська міська військова адміністрація.
Є центральна влада.
Є профільне міністерство.
Є Агентство відновлення.
Є військові.
Більше того, ‼ серед офіційних завдань КМВА прямо записано: підготовка міста до оборони, безпека цивільного населення та забезпечення життєдіяльності міста.
Тому наступне питання просте:
❓ хто всі ці роки мав готувати сценарій на випадок пошкодження одного чи кількох мостів через Дніпро?
❓ хто мав прорахувати резервні маршрути?
❓ організацію руху?
❓ місця, де транспорт у разі обмежень не буде збиратися величезною масою в одній точці?
Бо, коли після відсутності відповіді на 👆 оті питання, читаю: тепер будемо будувати дамби, понтони, бетонні конструкції, у перспективі - навіть тунель, виникає ряд нових ❓
Це все вже прораховано?
Є проєкти?
Кошториси?
Джерела фінансування?
Відповідальні?
Строки?
Чи це поки перелік того, що теоретично можна зробити, аби суспільство почуло: «ми займаємося»?
Бо сам міністр каже, що рішення ухвалили після координаційної наради у Президента, а займатися питанням тепер мають міністерство, Агентство відновлення, військові разом зі столичною владою.
Мені вже не хочеться шукати, на кого цього разу все повісити.
Я хочу зрозуміти інше:
де були всі структури, які саме для таких ситуацій і створені?
І найголовніше, так хочу, щоб РОБИЛИ, а не обіцяли.
📝 нардепка «ЄС» Ніна Южаніна
А сьогодні прочитала заяву Калашника - і питань стало ще більше. Про те, що це Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту - тільки зараз прочитала (вибачте, звичайно).
У Києві з наступного тижня планують будувати насипні дамби та понтонні переправи через Дніпро на випадок пошкодження мостів. Будівництво може тривати до трьох місяців.
Завдання - забезпечити щонайменше половину нинішньої пропускної спроможності мостів.
Розглядають також швидкоспоруджувані бетонні конструкції. А в довгостроковій перспективі - навіть тунель під Дніпром, вартість якого може вимірюватися десятками, а для великих об'єктів - сотнями мільярдів гривень.
Звісно, переше питання, яке виникло: а де ми всі були до цього?
І я зараз зовсім не про Кличка.
Про нього вже сказали, написали й навішали ярликів, здається, на кілька років наперед.
Але Київ під час війни - це ж не одна людина.
Є Київська міська військова адміністрація.
Є центральна влада.
Є профільне міністерство.
Є Агентство відновлення.
Є військові.
Більше того, ‼ серед офіційних завдань КМВА прямо записано: підготовка міста до оборони, безпека цивільного населення та забезпечення життєдіяльності міста.
Тому наступне питання просте:
❓ хто всі ці роки мав готувати сценарій на випадок пошкодження одного чи кількох мостів через Дніпро?
❓ хто мав прорахувати резервні маршрути?
❓ організацію руху?
❓ місця, де транспорт у разі обмежень не буде збиратися величезною масою в одній точці?
Бо, коли після відсутності відповіді на 👆 оті питання, читаю: тепер будемо будувати дамби, понтони, бетонні конструкції, у перспективі - навіть тунель, виникає ряд нових ❓
Це все вже прораховано?
Є проєкти?
Кошториси?
Джерела фінансування?
Відповідальні?
Строки?
Чи це поки перелік того, що теоретично можна зробити, аби суспільство почуло: «ми займаємося»?
Бо сам міністр каже, що рішення ухвалили після координаційної наради у Президента, а займатися питанням тепер мають міністерство, Агентство відновлення, військові разом зі столичною владою.
Мені вже не хочеться шукати, на кого цього разу все повісити.
Я хочу зрозуміти інше:
де були всі структури, які саме для таких ситуацій і створені?
І найголовніше, так хочу, щоб РОБИЛИ, а не обіцяли.
📝 нардепка «ЄС» Ніна Южаніна