46 бригада (46 оаембр) | Знаєш, про міни зараз багато хто думає, що це просто старомодна штука ...

"Знаєш, про міни зараз багато хто думає, що це просто старомодна штука з якихось старих воєн. А на ділі - це чи не головне, що тримає фронт, особливо в «сірій зоні». У нас там між позиціями - ні миру, ні війни. Ні ти туди не зайдеш спокійно, ні вони. І ось міни - це перше, що тебе зустрічає, якщо раптом захочеш туди сунутися. Причому не обов'язково класичні протипіхотні, буває, що ставимо взагалі що є під рукою: від радянських ПМН-ок до натовських «пелюсток» BLU-43, плюс усілякі розтяжки, пастки і фугаси. Що вони роблять? По-перше, гальмують будь-який рух. Ось їдуть у них мотоцикли з піхотою - зараз мода така пішла в росіян - а якщо на шляху мінне поле, то або злітають у повітря, або доводиться зупинятися, а це вже час, метушня, втрати. По-друге, просто сам факт, що десь «може бути заміновано», вже спрацьовує. Піхота русні не йде туди без розвідки, без саперів. Вночі взагалі небезпечно - краще обійти. А поки вони думають, ми вже знаємо, де вони і що роблять. Міни ще й фронт тримають. Не треба на кожній ділянці тримати по взводу - якщо знаєш, що підходи закриті, можна сили перекинути куди важливіше. У нас був випадок: поставили дистанційно «пелюстки», і противник потім дві доби не ліз. Навіть дрони боялися піднімати - знали, що ми сидимо і чекаємо. А коли сам ідеш уперед - то теж розумієш, наскільки це серйозно. Поки сапери не розчистять, ніякий танк чи БМП не піде. А ще буває, що дистанційку накинули - тільки зайшов у лісопосадку, а там уже «сюрпризи». Тож у цій війні міни - це не просто оборона. Це прям спосіб керувати полем бою. Направити ворога куди тобі вигідно, стримати його, вибити з темпу. Ну і змусити його боятися. А страх - це теж зброя...""Кочівник"