Моє перше знайомство з Голлі Джексон 🌿Це було динамічно, захопливо й читалося дуже легко. Я прониклася цією історією та щиро співпереживала Джет. Спочатку було складно розібратися, хто є хто, через велику кількість другорядних персонажів, але з часом усе стало на свої місця. Біллі - мій фаворит. Він тихо піклувався, не боявся ризикувати й віддався справі на всі сто.Втім, без мінусів не обійшлося. Мені важко повірити, що після такої травми можна так легко пересуватися, стрибати по дахах, лазити через вікна й загалом залишатися настільки активною. Також мене здивував саме тижневий відлік, адже підсвідомо розумієш, що Джет могла померти будь-якої миті.Мене дратує, коли персонаж уперше береться за розслідування злочину й, звісно ж, справляється з ним краще за будь-якого слідчого.Мені не вистачило сім’ї Джет. Батьки ніби відігравали важливу роль, зокрема й у розслідуванні, але водночас авторка ніби оминала їхню лінію, так і не розкривши її повноцінно.Голлі Джексон «Не достоту мертва» 7/10 🧠#відгук #недостотумертва