Якось під час навчання в магістратурі, на курсі «Теорія та практика перекладу сакральних текстів», нам розповіли одну місіонерську байку про банан і Африку. На днях мені підкинули інший приклад, який, власне, і нагадав ту історію з бананом.Класичний приклад — фраза з молитви Отче наш:«Хліб наш насущний дай нам сьогодні».Для середземноморської християнської традиції «хліб» — це не лише їжа, а й символ життя, праці та залежності від Божої благодаті. Але що робити, коли культура не знає хліба ані як харчового, ані як символічного об’єкта?Під час місії в Ґренландії 🇬🇱 XVIII ст. норвезький пастор і місіонер Ганс Еґеде зіткнувся саме з цією проблемою. У популярних переказах часто стверджують, що він замінив «хліб» на «тюленя» 🦭. Це красиво звучить, але історично некоректно.У реальних ґренландських перекладах використано узагальнене поняття їжі, а не конкретний об’єкт. У сучасній нормалізованій ґренландській мові цей фрагмент звучить приблизно так:Ullumi nerisassat uagut tunniullugit(«сьогодні дай нам нашу їжу / поживу»)Ключове слово nerisassat означає їжу як умову життя, без прив’язки до тюленя, риби чи іншої конкретної істоти. Це приклад семантичного узагальнення, а не підміни.Ще один популярний сюжет — нібито заміна «хліба» 🥖 на банан 🍌 у тропічних культурах. Це також не історичний факт, а дидактичний приклад, який з’являється в місіологічних і перекладознавчих підручниках XIX–XX століть.«Банан» 🍌 тут виконує риторичну функцію — показати, як не варто перекладати. Заміна сакрального символу конкретним локальним продуктом:— надмірно звужує значення;— руйнує богословський сенс;— перетворює переклад на етнографічну ілюстрацію.Тому сучасна теорія перекладу сакральних текстів вважає такі підміни методологічною помилкою.Хоча фраза «Тюленя 🦭насущного дай нам сьогодні» звучить, безперечно, значно цікавіше.