​​Сьогодні ще одна новина, яка розриває мені душу. Обірвалося життя мого братика , Сварога. Ми познайомились 24 лютого біля Черкаського ГУНП, куди прийшли отримувати зброю. Зброю нам не дали і наступного дня ми поїхали в Київ , на захист столиці , в яку вже майже входив ворог. Аж раптом дивлюся, за моєю машиною хвіст. Я став біля узбіччя, а з машини вийшли хлопці. Спитав що їм треба , а вони відповіли що знають , що якщо ми кудись їдемо - то явно не просто так. В цей же вечір ми створили підрозділ, який потім став другим батальйоном ССО «Азов» «Київ». А цими хлопцями були Черкаси, який ще весною загинув на Донеччині і Сварог, чиє серце перестало стукати сьогодні. За цей час Богдан став мені більше ніж просто приєтелем чи другом, чи навіть молодшим братом. Я бачив його майбутнім комбатом. Він заслуженно отримав Орден за Мужність III ступеня і був єдиним в нашому підрозділі , кого я подав на II. Декілька місяців тому, при виконанні задачі, Богдан розбився і весь цей час пролежав в комі, а сьогодні мені зателефонувала Аня і сказала що Богнад помер. Сварог був мудрим як Сварог і ворогів нищив мудро. Нехай ця мудрість стане частиною кожного з нас і пам‘ять про Богдана ніколи не згасне, а житиме в нас і даватиме нам наснагу нищити ворогів. У Богдана залишилася дружина, яка ні на день не залишала його після аварії. Гадаю, Богдан волів би, щоб ми підтримали її. 4149439012913160 Підпалок Анна Олександрівна