Вічна пам’ять і шана Герою: у Києві провели в останню путь азовця Владислава Трошина​Київ попрощався зі своїм захисником — військовослужбовцем полку «Азов» Владиславом Антоновичем Трошиним, який віддав життя за волю України.​Владислав народився 4 червня 2000 року в столиці. Навчався в оболонських школах №231 та №214, згодом здобув вищу освіту в НУБіП України на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології. У мирному житті хлопець шукав себе на різних посадах, будував плани та мріяв про майбутнє.​Свідомий вибір та шлях воїна​Влітку 2024 року Владислав прийняв тверде рішення стати на захист Батьківщини й почав активно готуватися до служби. Він понад усе прагнув вибороти мирне небо для своєї родини, молодшого брата, коханої нареченої та всієї країни. Мріяв створити власну сім’ю та виховувати дітей у вільній Україні.​У січні 2025 року, у віці 24 років, він доєднався до лав легендарного полку «Азов» (в/ч 3057 НГУ). Владислав служив у 1-му інженерно-саперному відділенні батальйону підтримки.​Він боронив Донеччину, мужньо виконуючи складні бойові завдання під постійними обстрілами, залишаючись вірним присязі до останнього подиху.​Останній бій і прощання​17 квітня 2026 року життя молодого воїна обірвалося. Владислав Трошин загинув під час виконання бойового завдання у Краматорському районі Донецької області.​Провести Героя в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими та небайдужі кияни. Надзвичайно символічною стала присутність на прощанні Сергія та Ольги Гряників — батьків іншого полеглого Героя-азовця, які разом із родинами інших захисників прийшли розділити це тяжке горе та підтримати близьких Владислава.​Владислав Трошин був людиною честі, мужності та великого серця. Він щиро любив свою країну і віддав за її свободу найдорожче — своє життя. ​Глибокі співчуття родині та близьким. Світла пам’ять про чин і подвиг Владислава назавжди житиме в наших серцях.​Герої не вмирають! Слава Україні! 🇺🇦