Ми всі були вісімнадцятирічними людьми та дуже добре пам'ятаємо, як легко нам було насцяти у вуха. Чоловіки теж пам'ятають це відчуття, я впевнена, мало з чим можна порівняти згадку про те, яким же ти був казковим лохом. А жінки дуже добре пам'ятають те відчуття, коли тебе (точніше твоє тіло) намагагалися використати або, на жаль, використали.

Спробую таки достукатися до чоловіків та привести особисту аналогію: колись давно, до війни, ми з друзями поїхали в парк тигрів та львів Тайган в Криму, там такі височенні залізні конструкції, які артеріями пронизують парк, та по яким пересуваються люди, ми дивилися на левів та тигрів з висоти приблизно другого поверху, так от серед прайду була молода левиця, яка була дуже зацікавлена нами чотирма, спостерігала за нами, майже переслідувала, вечоріло, ймовірно був вже час левячої вечері, левиця ліниво здалеку слідувала за нашою делегацією та в один момент різко застигла на місці, присіла і швидко побігла прямо на нас, і буквально за десять секунд була прямо під мною, так що я змогла подивитися суто їй у вічі. Це був наймоторошніший момент мого життя на той момент. Я ніколи не забуду той погляд, бо я вперше в житті зрозуміла, що я – їжа. Тупо їжа. Найменше волосся на тілі реально стало дибки.

Так от коли ти розумієш з віком, яким шматком м'яса ти була для купи людей з твого дитинства – стає дуже неприємно. Непросте відчуття, сподіваюся я хоч приблизно змогла вам, шановні чоловіки, його пояснити і тепер ви хоч трошки розумієте, що відчувають жінки, коли спостерігають за щастям рандомного блогера, вхопившого собі 18-річну "партнерку".

Я відписалася віб Гліба Репіча навіть не через саму ситуацію, а через гівняну комунікацію з підписницями. Всі розуміють природу цього щастя, і чоловіки і жінки, тут не треба пояснень взагалі. Але доросла публічна людина не має, на мій суб'єктивний погляд, морального права таку дичину відповідати, так ставитися до жінок в цілому і не розуміти наслідків своїх дій. В перші дні, можна було абсолютно інакше себе повести, з гумором (я реально чекала щось подібне), але і відповідально і з повагою до жінок. Але пан обрав приниження та зверхність. Просто фу. Блогерів – віз та маленька телєжка, якого біса я маю відчувати неприємні емоції?!