Короткий опис інфекційно-спадкової хвороби СОБАЧНИЦТВОСобачництво або володіння однією чи кількома собаками – це хронічне захворювання, що характеризується наявністю у хворого від однієї до кількох собак різних порід, до яких потерпілий ставиться ніжно й трепетно.Шляхи передачі хвороби:1. Поглядово-контактно-побутовий.2. Існують випадки прояву цієї хвороби як спадкової – трапляються цілі родини, які страждають від цього захворювання.3. Не можна виключати і статевий шлях передачі (нерідко потерпілий заражає і свого чоловіка чи дружину).Опис захворювання:Потерпілий заводить собаку, ніжно про неї дбає, годує, вигулює, слідкує за станом її здоров’я – коротше кажучи, перебуває у повній залежності. Люди, що страждають на цю хворобу, ведуть замкнутий спосіб життя, спілкуючись переважно в колі таких самих «хворих». Вони майже випадають з суспільного життя, рідко відвідують різні заходи, а якщо й відвідують, то переважно зі своїми собаками. При втраті собаки у хворого спостерігається стан від сильного неспокою до жорсткої «ломки».Встановлення діагнозу ґрунтується на:1. Наявності від однієї до кількох собак.2. Потерпілий, як правило, незалежно від статі одягається у гумові чоботи й штани (джинси).3. Навіть якщо хворий на собачництво намагається замаскуватися у повсякденному одязі, його видають здорова шкіра обличчя й рум’янець на обох щоках (від частих і регулярних прогулянок), здатність годинами розмовляти на теми бліх, щеплень, вітамінів тощо. Також шерсть на одягу. Влітку собаковода легко впізнати за накачаною мускулатурою верхніх кінцівок (це особливо яскраво виражено у власників собак великих порід).Ступені захворювання:1. Легка: заводиться одна собака середнього або маленького розміру.2. Середня: заводиться одна собака великої породи або кілька собак дрібних порід.3. Середньо-тяжка: потерпілий в’яже свою суку й вирощує цуценят.4. Тяжка: хворий в’яже свою суку кілька разів.5. Крайньо тяжка: хворий реєструє власний розплідник.Перебіг хвороби:Хронічний, іноді трапляються загострення. Саме в такі моменти хворий, як правило заводить другу собаку. Викликати загострення може тісне й активне спілкування з іншими «зараженими», відвідування виставок собак (що вказує на інфекційний характер захворювання).Лікування:На сьогодні медицина безсила. Іноді, щоправда, трапляються тривалі стадії ремісії (тимчасового поліпшення), і на якийсь час собаковод залишається без собаки через різні причини, але, як правило, стадія ремісії минає і хворий знову заводить собаку (порода при цьому може змінюватися).Прогноз:Крайне несприятливий. Зазвичай хвороба прогресує.Профілактика:Виключити з дитячого списку літератури твори таких письменників, як Д. Лондон, Е. Сетон-Томпсон, Дж. Даррелл, а також фільми "Хатіко", "101 далматинець" тощо.