Росіяни хотіли, щоб День Конституції Київ зустрів у жалобі. Завдяки нашим військовим, нашим ППО, нашим пілотам ми зустрічаємо День Конституції невиспаними, злими, з болем у попереку, але живими. Діти спали на підлозі у ванній та коридорі, але спали. Коти біля мене на ліжку. Діти занадто багато знають про війну, значно більше, ніж годиться у їхньому віці. І занадто мало знають про Конституцію. Тобто вони в курсі, що є такий документ, вчили у школі, знають про права людей і права дітей. Але чим далі, тим більше цей документ дрейфує кудись у далечінь, віддаляється від їхньої реальності. Акт, у якому прописані права і обов'язки громадян, а також організація влади у країні, все більше втрачає сенс. Я навіть не впевнена, що Зеленський сьогодні згадає про свято, бо це потрібне особливе нахабство з його боку. А втім... Мене дуже хвилює, яку країну ми залишимо ось цим дітям, які переживають обстріли ракетами у Києві. Чи не вийде так, що років за десять - двадцять вони скажуть: мам, що ж ви наробили? І це буде не про війну. А мені не буде чого відповісти.