Telegram statistics channel - @nuozu_edu_ua

🕷️ В Україні розпочався «сезон» кліщів – вони все частіше кусають людей. Сезон активності цих павукоподібних триватиме майже до кінця осені, та пік очікується у травні-червні, а також – вересні-жовтні.🌳 «Зловити» кліща можна не лише в лісі, а й на міських газонах, у парках чи навіть на власному подвір’ї. Попри поширений міф, вони не стрибають на людину з дерева, не женуться за нею – проте можуть залізти на тіло, коли людина відпочиватиме.🔎 Як знизити ризик укусу кліща? 🔹 Утримайтеся від прогулянок лісом. Пам’ятайте передусім про мінну небезпеку.🔹 Завжди тримайтеся ближче до центру стежок та не заходьте у траву обабіч.🔹 Якщо плануєте гуляти там, де росте трава, подбайте про безпечний одяг: щільно прилягає до тіла, світлий із довгими рукавами та штанинами. Бажано також знехтувати стилем і заправити штани у шкарпетки.🔹 Не сидіть та не лежіть на траві. 🔹 Оберіть і застосовуйте репеленти – засоби, що відлякують комах. 🔹 Кожні дві години прогулянки оглядайте себе та своїх близьких.Більше про те, як захиститися від кліщів та що робити в разі укусу – дивіться на картинках.

Сьогодні, 26 квітня, в Україні відзначають 39-ту річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка сколихнула увесь світ. Цю подію називають однією з найбільших трагедій ХХ століття, адже вона вплинула на життя не лише Українців, а й людей у всьому світі. Наслідки радіаційного впливу відчутні і до сьогодні. Про те, що потрібно знати і пам’ятати про аварію на Чорнобильській АЕС.У 1984 році повідомляли вже про загрозу аварійних ситуацій на ІІІ та ІV енергоблоках — там зафіксували руйнування несучих конструкцій у реакторних відділеннях. Зрештою 26 квітня 1986 року страшна аварія сталася якраз на ІV енергоблоці. Згідно з офіційними даними, внаслідок аварії на ЧАЕС постраждало 3 млн 259 тис. 761 громадянин України. Станом на 1 січня 2021 року їхня кількість зменшилася майже удвічі — до 1 718 113 осіб (322 876 дітей та 181 149 ліквідаторів). При цьому з 2008 по 2021 роки кількість постраждалих дорослого віку скоротилася 24,06 %, а ліквідаторів — на 34,44 %.Повний розпад останнього радіоактивного елемента на забруднених територіях відбудеться через 24 466 років. При цьому радіаційний фон порівняно з 1986 роком зменшився у сотні разів.Після аварії у 1986 році над четвертим енергоблоком ЧАЕС було збудовано «Укриття» більш відоме, як «Саркофаг». Кілька десятиліть воно слугувало захистом від радіоактивних речовин. Коли «Укриття» почало руйнуватися, у період з 2012 по 2019 рік було споруджено «Нову захисну оболонку» у формі арки. Місто Прип’ять та прилеглі населені пункти досі залишають непридатними для життя....

25 квітня - Міжнародний день ДНК.Така дата була обрана в пам’ять про те, що 25 квітня 1953 року в журналі Nature вчені Джеймс Уотсон і Френсіс Крік спільно з Морісом Вілкінсом і Розалінд Франклін опублікували результати дослідження структури молекули ДНК.Найцікавіші факти ДНК:🧬Потрібно 2 грами ДНК, щоб зберегти всю інформацію на планеті, яка переведена в цифровий вигляд.🧬Різниця в ДНК різних людей становить 0,1 відсотка.🧬ДНК міститься в природно скрученій спіралі. Однак, якщо всі клітини тіла, що містять ДНК, розкрутити в пряму лінію, то вийде 100 трильйонів метрів ДНК на людину. Це відстань приблизно від Землі до Плутона і назад. 🧬50% людської ДНК збігається із генетичною інформацією банана і 30% з ДНК листового салату.🧬Період напіврозпаду ДНК - 521 рік. Проте за 1,5 мільйона років навіть від ДНК нічого не залишиться. Саме тому вчені ніколи не зможуть клонувати динозаврів або інших вимерлих тварин.🧬При пересадці кісткового мозку людина отримує частину ДНК донора.🧬Одна молекула людської ДНК отримує мільйон ушкоджень щодня. Проте вона здатна відновлюватися, інакше клітини б гинули.🧬Вчені вважають, що секрет довголіття або навіть вічного життя, закладений в нашому ДНК. Підстави для цього дало дослідження клітин Брук Грінберг – дівчини, яка померла у віці 20 років, але при цьому завжди виглядала як маленька дитина.

17 квітня - Всесвітній день боротьби з гемофілієюГемофілія - спадкова хвороба, пов’язана з порушенням процесу згортання крові, вона виникає через зміни всього 1-го гена в хромосомі X. Симптоми захворювання в більшості випадків з’являються вже в ранньому дитинстві, майже завжди не раніше, ніж на 4 - 5 день життя дитини. Гемофілія на сьогодні невиліковна, але її перебіг повністю і вдало контролюється за допомогою ін’єкцій пацієнтові відсутнього фактора згортання крові, в більшості випадків, виділеного з донорської крові. Іншими словами, нездоровим переливають гемопрепарати, що містять відсутні причини згортання - антигемофільну плазму, кріопреципітат, концентрати VIII фактора.Метою створення і проведення «Всесвітнього дня гемофілії» є привернення уваги світової громадськості, політиків, чиновників від сфери охорони здоров’я і рядового медичного персоналу до проблем з якими щодня стикаються хворі на гемофілію, підвищення їх обізнаності про це спадкове захворювання, пов’язане з порушенням процесу згортання крові.Дата для проведення «Дня гемофілії» була обрана організаторами не випадково, це своєрідна данина поваги творцеві Всесвітньої федерації гемофілії Френку Шнайбелю, який народився саме в цей день.Всесвітній день гемофілії відзначається щороку під новим девізом, який акцентує увагу на тій чи іншій проблемі пов’язаної з цією непростою хворобою.

⚡💐У квітні 2025 року кафедра акушерства, гінекології та медицини плода НУОЗ України імені П. Л. Шупика відзначає своє 15-річчя з дня заснування!🌟💐З моменту створення у 2010 році кафедра пройшла шлях стрімкого розвитку та здобула визнання не лише в Україні, а й за її межами. ⚡💐Завдяки злагодженій командній роботі, високому професіоналізму колективу та потужному науково-практичному потенціалу, кафедра впевнено утвердилася, як один із провідних освітньо-наукових осередків у сфері акушерства, гінекології та фетальної медицини.. . .🌟💐Кафедра мала честь представляти Україну на міжнародній арені, і щоразу робили це гідно — професійно, впевнено, з душею. Численні нагороди, грамоти, подяки, участь у наукових комітетах і журі — усе це підтвердження того, що кафедра акушерства, гінекології та медицини плода — активний учасник професійної медичної спільноти.⚡💐З ювілеєм, шановні колеги, випускники, студенти та друзі кафедри!ДетальнішеЗапрошуємо та просимо зареєструватися на ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ12.04.2025

Рада Київської  міської профспілки працівників охорони здоров’я з нагоди Міжнародного жіночого дня відзначила членів профспілки університету Почесними грамотами та матеріальним заохоченням.За дорученням Голови Ради С. Кубанського, Голова ППО, професор В. Бугро вручив почесні грамоти та квіти: Аллі Андрусенко – доцентці кафедри ортопедичної стоматології, цифрових технологій та імплантологіїОльзі  Коваленко – завідувачці кафедри сімейної медицини та амбулаторно – поліклінічної допомоги Юлії Красновій – доцентці кафедри педіатрії, неонатології, дитячих інфекційних хвороб та алергологіїГанні Нікітіній  – старшій лаборантці кафедри хірургії та судинної хірургіїНаталії Носань – фахівчині першої категорії навчального відділуВалентині Плугатир – помічниці ректораАллі Пожевіловій – асистентці кафедри управління охороною здоров'яАнастасії Сербенюк – доцентці кафедри акушерства, гінекології і репродуктологіїОльзі Смаглюк – начальниці відділу організації науково-дослідної  та патентної роботи.💐Щиро вітаємо!

Всесвітній день боротьби з ожирінням відзначається щорічно 4 березня з 2020 року (раніше — 11 жовтня). ✏️Це свято було організоване Всесвітньою федерацією ожиріння (World Obesity Federation)/ ✏️Мета цього дня — сприяти глобальним зусиллям щодо зниження, запобігання та лікування ожиріння, яке стало однією з найбільших медичних криз сучасності. ✏️Ожиріння — це не лише косметична проблема. Це серйозне медичне захворювання, яке спричиняє значний ризик розвитку інших хвороб, зокрема серцево-судинних захворювань, діабету, деяких видів раку.  ✏️Спосіб життя, стан навколишнього середовища, зокрема доступ до якісної їжі можуть впливати на здатність людей підтримувати здорову вагу. ✏️Своєчасне виявлення і попередження ожиріння можуть зберегти ваше здоров’я та допомогти уникнути серйозних наслідків у майбутньому. ✏️Завдяки зусиллям ця проблема отримує належну увагу, і ми маємо можливість зупинити глобальну кризу, що вимагає спільних дій для її подолання. 🫶Запросити слухачів та колег до нашого каналу.

💭 Пропонуємо до громадського обговорення нову модель атестації працівників сфери охорони здоров’я! 🔸запроваджується єдина номенклатура спеціальностей та єдиний порядок атестації замість п’яти;🔸 вводиться чергова атестація за місцем роботи для працівників сфери охорони здоров’я, визначаються її терміни;🔸 ліквідовуються центральні та регіональні атестаційні комісії тощо.⚠️ Зміни щодо атестації запрацюють після завершення режиму воєнного стану. Водночас положення, щодо безперервного професійного розвитку (БПР), номенклатури спеціальностей та нових форм сертифікатів, почнуть діяти одразу після затвердження Порядку:🔸запроваджується єдиний Сертифікат про професійні кваліфікації замість сертифіката спеціаліста та кількох посвідчень про кваліфікаційні категорії;🔸 визначається мінімальна кількість балів БПР, яка має бути підтверджена упродовж року: для лікарів та інших професіоналів – 50; для медсестер та інших фахівців – 30;🔸 визначаються особливості нарахування балів БПР для окремих категорій працівників. Більше про запропоновані зміни – читайте в інфографіці та на сайті.Запрошуємо до обговорення проєкту Порядку.📨 Зауваження та пропозиції просимо надсилати до 21 березня 2025 року у формі порівняльної таблиці у письмовому або електронному вигляді на адресу Міністерства охорони здоров’я України: 🔸 вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, e-mail: [email protected]; 🔸 або електронну адресу: [email protected].

Кожна п'ята дитина в Україні має надлишкову масу тіла – дослідження Європейської ініціативи ВООЗ (COSI) В Україні провели перше дослідження поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей молодшого шкільного віку. Дані збігаються із середньоєвропейськими показниками.🔹 22,96% дітей 6-8 років мають надлишкову масу тіла (із них у 9,13% – ожиріння, а 2,63% – важке ожиріння). 🔹Хлопчики більш схильні до проблем з вагою: показники надлишкової маси тіла у них сягають 25,24% проти 20,72% у дівчат.🔹Свіжі фрукти щодня їдять лише 55,3% дітей, а овочі — 41,4%. 🔹20,3% дітей щодня вживають цукровмісні напої, 17,8% – солодкі закуски.🔹Діти мають недостатню фізичну активність: третина або взагалі не займаються, або витрачають менш як годину на тиждень на високоінтенсивні фізичні навантаження. 🔹54,4% учнів проводять понад дві години за гаджетами у будні, а у вихідні дні – 83,4%.Детальніше про результати дослідження читайте на нашому сайті. Дослідження проводили серед учнів 1-2 класів, їхніх батьків та представників закладів освіти в усіх регіонах України, крім окупованих територій та зон активних бойових дій з листопада 2023 р. по лютий 2024 р. Серед опитаних у 187 школах 20 регіонів України 3557 – діти та 3601 – батьки.Дослідження проведене на замовлення Міністерства охорони здоровʼя за координації Центру громадського здоровʼя. Збір даних реалізовано громадською організацією «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» за фінансової підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC) та GFA Consulting Group GmbH в межах Українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров'я», технічної підтримки офісу ВООЗ в Україні, Європейського офісу ВООЗ.

✒️ Кабінет Міністрів схвалив Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2025—2027 роках. Стратегія спрямована на визначення ключових проблем здоров’я українців та формування рішень, що сприятимуть їх розв’язанню.❝Якісна, доступна, безоплатна медична допомога для кожного та готовність медичної системи до реагування на виклики та загрози — такою є глобальна мета Стратегії-2030. Працюючи над нею, ми намагалися створити не формальний документ, а чітко визначити, якою ми хочемо бачити систему охорони здоров’я у найближчі роки та програму дій, де пріоритети мирного життя поєднані з викликами війни. Адже здоров’я нації — це не лише показник добробуту країни, але і її потенціал для розвитку❞, — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.Мета Стратегії-2030 – створення ефективної та стійкої системи охорони здоров’я, де кожна людина зможе подбати про своє здоров’я, підтримувати, зберігати його та отримувати необхідну медичну допомогу, а всі, хто залучені до її надання, матимуть прозорі та ефективні інструменти для реалізації потенціалу та впливу на формування політик на всіх рівнях. Детальніше про стратегічні та операційні цілі Стратегії-2030 читайте у нашій інфографіці.