Ох же ці канони давно минулої епохи з яких намагаються зробити новий Закон. Канони звісно потрібні, бо Церква повинна якось функціонувати на землі, але Церква також повинна їх актуалізовувати, бо це не незмінні догмати. Інакше, коли велика частина застарілих канонів не виконується, то й авторитет усіх загалом канонів падає. А це погано, бо фактично перетворює церковне життя у безлад.

Можливо цей священник або ви заперечите. Але давайте подивимось на 54-те правило Трульського собору (692р.), де йдеться про цю заборону:

"Визначаємо відтепер, що одружений зі своєю двоюрідною сестрою, або батько і син з матір'ю і дочкою, або батько і син з двома дівами-сестрами, або мати і дочка з двома братами, або два брати з двома сестрами, підпадають під семирічну епітимію, зрозуміло, після їх усунення від протизаконнго життя

".

Якщо канон це Закон 2.0 і його порушувати не можна, то чому отець каже, що розлучатися не потрібно? Адже канон чітко пише, що в такому разі потрібно накласти 7-річну епітимію після " усунення від протизаконнго життя", тобто після розлучення. Але, звісно, в такому разі відповіддю буде "ікономія".

Ще із цікавого: канон посилається на Старий Завіт (Лев. 18:6), але навіть там не йдеться про заборону одружуватися з братом чоловіка своєї сестри.

Такі справи.

НТП