СЛОВО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ФІЛАРЕТА У СОФІЙСЬКОМУ СОБОРІ2 листопада 1991 року Сьогодні з волі Божої, на славу Святої Тройці, Отця, Сина і Святого Духа, ми відправили Божественну літургію у святій Софії, де ще за часів Ярослава Мудрого навколо Київського митрополита єдналися всі єпископи Руси.Для всіх нас цей день історичний. Він буде записаний на сторінках нашої церковної історії.1–2 листопада цього року в Києво-Печерській лаврі, в храмі преподобних Антонія і Феодосія відбувся Собор Української Православної Церкви, в якому взяли участь весь український єпископат, делегати з 22 єпархій від кліру і мирян, представники 32 монастирів та трьох духовних семінарій: Київської, Одеської і Волинської. Всі вони разом представляли майже п’ять з половиною тисяч парафій з 35-мільйонною паствою.Собор одностайно прийняв рішення звернутися до Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія ІІ та єпископату Російської Православної Церкви з проханням дарувати Українській Православ­ній Церкві повну канонічну самостійність, тобто законну автокефалію. Собор відкидає самочинну автокефалію, яка завела православних людей у розкол. Ми хочемо на Україні такої Церкви, яка перебувати­ме в єднанні не тільки з Російською Православною Церк­вою, а й з усіма Помісними Православними Церквами.Державна незалежність України поставила перед нами питання про повну канонічну незалежність Православної Церкви на Україні.Українська Православна Церква насамперед опікується збережен­ням православної віри, священних канонів, церковнослов’янської мови, старого церковного календаря та всіх звичаїв, якими жили наші предки. Вона не хоче, щоб православних людей примушували йти в автокефальний розкол. Наша Церква піклується про те, щоб український народ зберігав віру святого князя Володимира, який прийняв християнство з Візантії і ніколи не був католиком, як твердять деякі уніатські дослідники, фальсифікуючи історію.Продовження 👇