Цікаво. Тут є два варіанти розвитку подій.Перший: усе залишиться в підвішеному стані, як і було, з розмовами про незалежність, щоб юридично захиститись від закону про заборону релігійних організацій з центром в РФ. Фактично і далі продовжиться перебування в РПЦ в тому ж статусі, який діє з 1990р. тільки без поминання Кирила як свого предстоятеля (не плутати з поминанням у числі інших предтстоятелів незалежних Церков). В такому стані дуже легко буде повернутись назад, якщо зміниться політична обстановка, як дехто в УПЦ надіється. Можна буде сказати, що грамота з 1990-го року, все правильно, ми були і є незалежними, але "в єдності з кирихіальною Церквою", тому чому б нам не поминати Кирила і не їздити в Москву на засідання синоду, та й просто так розвіятись.Другий варіант: УПЦ таки починає шукати шляхи до справжньої автокефалії, чекаючи реакції від Помісних Церков, які не визнали ПЦУ, і потім цю автокефалію проголосити.Особисто ми бажаємо УПЦ дійсно вийти зі складу РПЦ, а з ПЦУ об'єднуватись лише за умов збереження своєї автономії, інакше у нас буде централізована релігійна організація, схожа на РПЦ, і ще й з новим календарем, знищенням церковнослов'янської мови та іншим обновленством, а священники стануть заручниками і кріпаками своїх єпископів без можливості змінити юрисдикцію, якщо будуть діяти проти лінії партії.https://t.me/orthodox_news/14143