✙ НТП ✙ | Неподільність буття та існування матері та дитиниОдним із етико-філосо...

Неподільність буття та існування матері та дитиниОдним із етико-філософських «аргументів» за «право на аборт» є хибно тлумачена свобода матері. Ратцінгер (колишній Папа Римський Бенедикт XVI) (у книзі «Віра-Істина-Толерантність») піддає це питання глибокому аналізу і показує, що всі гасла прихильників легальних абортів – це маніпуляція зі свободою. «Що це за свобода така, до прав якої входить позбавлення когось життя на самому його початку?». Справжня свобода не існує у вакуумі індивідуального буття. Жодна особистість не існує поза зв'язком з природою та поза зв'язком з іншими. І немає такої свободи, яка могла б обірвати ці дві сполучні нитки. І в материнстві ці нитки проступають дуже наочно! «Буття іншої людини є тісно сплетеним із буттям цієї людини, у цьому випадку -- матері. І хоча це "буття-іншого" в такому разі протікає як "буття в матері", але це не усуває його інакшості і не дозволяє нікому ставити під сумнів "само-буття". …Дитина в материнському лоні вельми наочно дозволяє нам зрозуміти суть людського буття в цілому: і щодо дорослої людини все одно буде цілком правильно говорити, що і вона може існувати тільки з іншими та за посередництвом інших».Далі Ратцінгер звертає увагу на те, що в сучасній культурі індивідуалізму загострюється бажання атомізуватися від суспільства, від природи, і поринути в себе, і існувати тільки для себе і в собі. Теолог справедливо зазначає, що в цьому проявляється та первородна спокуса «бути як боги», через яку ми втратили і рай, і Бога. Поглиблюючи свою думку, Ратцінгер приходить до ще радикальнішого висновку: Думка, що Бог існує «сам собою і сам собі» – це хибна думка, «за якою ховається не Образ Бога, а ідол егоїзму. Помилка радикальної людської волі, що прагне до свободи, полягає в ідеї Божественного, що розуміється егоїстично». Але справжня Божественна свобода, каже Ратцінгер, навіть у внутрішньому житті Божества реалізується в таємниці тринітарних відносин, де Кожен із Трьох існує для двох інших: Отець існує для Сина і Духа; Син існує, як «буття для Іншого», а Дух – як «буття спільно з Іншим» у всьому їхньому різноманітті! Ми можемо продовжити думку понтифіка, відзначивши, що по відношенню до Творіння Бог – завжди «метушливий» і дбайливий Господар, а не Абсолют, що безтурботно відійшов від усього (такий «бог» деїзму). «Людина – образ Божий саме тому, що ці "буття для", "від" та "спільно" утворюють антропологічну основу. Хто спробує звільнитися від неї, той просувається не до обожнювання, а до розлюднення, до руйнування самого буття». А оскільки буття людини і починається в таємниці неподільної двоєдності в материнській утробі, то і вбивство матір'ю своєї дитини – це завжди вбивство ще й себе як людини. Чим глибша єдність – тим страшніший і глибший гріх. Немає глибшої і тіснішої єдности, ніж єдність двох (матері та дитини) під час внутрішньоутробного розвитку. А тому і вбивство на цій стадії – важче і страшніше та гріховніше за інші вбивства.Таким чином, сáме і виключно ставлення до аборту є єдиним вірним і достовірним «маркером на людяність»: Особи, які «поблажливо» чи «неоднозначно» ставляться до питання про безумовне право зачатого на народження та подальше життя, не пройшли цей маркер і самі не зовсім людяні, а тому й втрачають будь-яке моральне право розмірковувати про свободу людини.Отець Феогност (Пушков)Переклад НТП