Позняківці поставили "Тіні Малої ведмедиці" Дар'ї Теплої 4,4 бали (по п'ятибальній). Як на мене, захват місцями був виголошений недостатньо гучно, книжка заслуговує на більше 🌚

Цитат майже нема, бо і книжка серйозна, і коли в сусідньому районі тиняються дрони, якось не дуже хочеться іронізувати. Але трохи цитат нашкребла:

Я прочитала "народився я, і за мною народилася моя тінь" - подумала, що це про плаценту. А коли її поклали поруч з дитиною, подумала "Оце збоченці!"

Спочатку тінь здавалася мені елементом магічного реалізму. А в кінці вона стала як плащ-невидимка від ельфів у Фродо: чуть шо - ховаємось!

Дуже хароша історія кохання. Вона не дуже деталізована, і дякую за це, у мене був простор для фантазії

У мене з цією книжкою були американські гірки: вау-вау-вау, йопрст!

- Я порівнювала цю книжку з "Мене звати Дуся", і для мене це море і болото.
- Для мене так само, але навпаки.

Напевно, це теж частина магічного реалізму, що оповідач - літній чоловік без освіти, і без "Літосвіти" написав такі поетичні мемуари.

У оповідача - автора щоденника - було два роки, щоб скласти свою оповідь докупи і видати в "Лабораторії". Чому тоді цей цінний щоденник випадково знайшли його родичі на горищі?

Підкреслю, що більшості сподобалося, просто ж тут треба смішні цитати, а вони тіки такі )

На наступний клуб, схоже, піде Форстер від "Основ", але голосування ще триває )