На 320-сторінкову "Forever, Interrupted" by Taylor Jenkins Reid у мене пішло менше тижня, пишаюся 💪

Якщо вам треба щось, щоб наплакати водойму розміром з Дніпро - зверніть увагу, що ця книжка у жовтні вийде українською. Тому короткий відгук буде не зайвим.

Отже, маємо ідеального чоловіка, якого тільки можна уявити в принципі. Принаймні, якими вони інколи бувають напочатку стосунків. Це чоловік пів року зустрічається з жінкою, вони таємно одружуються, а за півтора тижні він гине в ДТП.

І ось молода жінка, у якої період найбурхливішої закоханості, лишається вдовою. І навіть на похованні власного чоловіка вона чужа, бо не встигла познайомитися з жодними його родичами, навіть з мамою.

Далі буде докладна історія переживання втрати з різних боків: мамою (яка ще й чоловіка недавно втратила) та дружиною. Від повного неприйняття одна одної вони переходять до усвідомлення, що горе можна переживати й разом.

Після розважальної "Сім чоловіків Евелін Г'юго" Тейлор Дженкінс Рід перейшла на позажарнові соціальні драми, і виходить добре. Якщо вам зайшло, наприклад, "Життя після так" (де авторка розбирає складнощі життя у тривалому шлюбі), то ця теж має зайти.

Неспішно описані романтичні стосунки перемежовуються з епізодами болю: виходять нормальні такі емоційні гойдалки. Але ти відпочатку розумієш, що це любовна історія, яка швидко закінчиться, і це робить амплітуду гойдалок не виснажливо дратуючою, а навіть тепло-ностальгійною.

Дуже правильно описане проживання горя від "я хочу проплакати решту свого життя" до "оу, я в цей момент можу навіть посміхнутися, це ж треба".

Драма побудована не на рівні "зараз я вижму з читача все", а десь так, як воно і відбувається в житті. Такі зрозумілі емоції, цікаві дилеми, спроба подивитися на одну й ту ж трагедію різними очима. А ще екологічно допомагає трохи краще зрозуміти, що робити близьким людям, коли хтось поруч переживає велику втрату. Хороша книжка.

#непозбувний_відгук