📚 Непозбувний книгочитун | Відразу скажу: це було ДУЖЕ цікаво від першої сторінки і аж до кінця (...

Відразу скажу: це було ДУЖЕ цікаво від першої сторінки і аж до кінця (з невеликим провисанням посередині, але теж ок). Але: треба просто прийняти й відпустити той факт, що героїня тут наглухо довбанута. Не була б вона довбанутою, ідею книжки просто не втілиш. Але якщо напочатку книжки її дії ще якось можна пояснити недолюбленістю і травмованістю, то в другій половині це просто фейспалм 😁. Зав'язка без спойлерів: головна героїня закохується у чоловіка, якого судять за вбивство чотирьох жінок. Побачила фоточки, вирішила що красівий, написала листа, а він відповів - ну і закрутилося. Вже тут героїню можна обліпити червоними прапорцями, але загалом таке в житті буває. До того ж, вона любить трукрайм, їй нудно, вона самотня, чорна смуга в житті - можна собі уявити, як і чому це могло початися. Але далі по книжці розкидані кілька разющих неправдоподібних моментів (відкривайте спойлер коли прочитаєте книжку, або якщо не планували): 1) Головна інтрига всього детектива - чи цей чувак справді вбивця. Але дуже здивувало, що ані героїня в листах, ані суддя на суді його про це не питають прямо 😐. Таким чином нам до кінця тримають інтригу, чи визнає він сам свою провину. Але ж стоп - взагалі-то це перше, що зазвичай питає суддя на будь-яких судах. Героїня висиджує всі судові засідання, але жодного разу нам не кажуть, що чи визнає підозрюваний себе вбивцею. Як це може бути? 2) Не зрозуміла, чому його взагалі затримали. Єдиний доказ - що він був побічно знайомий з усіма чотирма вбитими жінками, а з останньою ходив на побачення в день смерті. Все. Ані записів з камер, ані ДНК, ані відбитків пальців, ані зброї. Нічого. При цьому, всі абсолютно точно переконані, що це він. І справа дійшла до суда. WTF? 3) Смішний епізод. Героїня в барі випадково зустрічається з братом оцього коханого, поки той сидить в тюрмі. Брат її раптом цілує і йде пісять. Перша її думка: "О боже, він же його брат! Це зрада! Це неправильно! Я не мала відповідати на поцілунок!!!". Друга її думка: "Цікаво, куди ми зараз поїдемо трахатися? До мене, чи до нього?" Шо? 😁3) Вже заручена, фактично напередодні весілля героїня починає вивалювати брату свого майбутнього чоловіка, що вона досі підозрює нареченого у вбивстві, обшукує його речі, слідкує за його родичами та боїться, що він її вб'є 😁 Максимально логічно канєшно, брат дуже зрадіє, що така жінка скоро стане його родичкою. 4) З першого ж сексу, коли він приходить до неї прямо з тюрми, вона забиває на конрацептиви, хоча в той самий момент фактично впевнена, що він таки вбивця. Але навіщо нам презервативи? І так піде. 5) В момент першої ж живої зустрічі, як тільки його випускають з тюрми, вона відразу приймає пропозицію одружитися. Ти вперше бачиш чувака наживо і думаєш, що він таки вбивця і може тебе вбити, але "О так, звісно я буду твоєю дружиною, коханий! Познайомимося потім!". 😁Ну, словом, вимикайте свої логічні фільтри, коли читатимете, це тут зайве. Просто розслабтеся і розважайтеся, тоді воно робе ) В цілому ж "Любовні листи до серійного вбивці" - нормальний одноразовий детектив, об який можна полоскотати нерви. Це приємно написано, динамічно, інтригуюче та дуже затягує - все як треба. Точто не шкодую, що прочитала. #непозбувний_відгук