📚 Непозбувний книгочитун | Увага, це продовження відгуку! Початок - тут 👆4) В цілому книжка фемін...

Telegram community logo - 📚 Непозбувний книгочитун
2024-07-14

📚 Непозбувний книгочитун

Number of subscribers:
37304
Photos:
16900 
Videos:
287 
Links:
7470 
Category:
Books
Description:
Найбільший в ТГ канал про книжки З усіх питань: @gonchenko Прайс на рекламу: https://bit.ly/45hvby6

Channel 📚 Непозбувний книгочитун - @npzbvnkngchtn - №19761

Увага, це продовження відгуку! Початок - тут 👆4) В цілому книжка феміністична і мала би розповідати, як жінок подавляють в нещасливих сім’ях, але багато дій героїні - теж чистий ред флег, безвольність та нелогічність. Вона читає переписки чоловіка, щоб його контролювати: і таємно і відкрито. Вона (обережно, сховані серйозні спойлери - фактично, переказ сюжету!) примусила його кинути коханку, хоча він такого рішення не приймав (більш того, зробила це за нього). Вона вирішила завагітніти під час кризи в стосунках, бо це запропонував чоловік, а коли побачила позитивний тест, зробила аборт, бо чоловік якось не дуже зрадів, та й якось і двох дітей вистачить (що це було взагалі?) Вона врешті сама зрадила чоловіку. А потім ще й почала стосунки з одруженим.Словом, її чоловік на фоні усіх цих приколів виглядав адекватніше. І це дуже дивно як для феміністичної книжки 😐. 5) Отже, 231 сторінку героїня поводить себе дивно, разом зі стороннім оповідачем звинувачуючи чоловіка у своєму нещасливому житті (що типу він її подавляв, не давав проявитися і т.д., хоча чоловік всю книжку був пасивним пофігістом “де покладеш - там і ляже”). В якийсь момент їй приходить важлива думка, що вона сама зруйнувала шлюб, бо мовчала про свої потреби й бажання, терпіла, не намагалася нічого змінити і не казала, що їй не ок. Але в наступному ж абзаці вирішує: “та нє, ми обидва винні”, і далі продовжує з задоволенням звинувачувати чоловіка 😐. А в підсумку, ніби вже така проаналізована та усвідомлена, сходиться з одруженим, який запевняє, що “нєнє, ми з дружиною спимо в різних кімнатах і часто говоримо про розлучення” 😁😁😁6) Нереалістична і нежива мова діалогів. Дуже. Люди так не розмовляють. 7) Загалом у мене склалося враження, що авторці просто захотілося проаналізувати кілька років свого життя та свої емоції (посоромившись зробити це від "я" та сховавшись у вигаданому імені), і робить вона це прямо на сторінках, тому бути читачем тут аж трохи незручно. Ідея зрозуміла: “дивіться, що я прожила, якщо у вас схожа ситуація - подумайте, чи не робите ви таку ж хєрню”. Але як художній роман це не читається, тут немає ані структури художнього роману, ані сюжетних поворотів, які б несли історію вперед, ані художності в принципі. Ну прям зовсім не зайшло, на жаль. Хочете порівняти зі своїми враженнями? Купіть, бо раптом я помиляюся? ;) #непозбувний_відгук
7780
25-10-25 19:50