Channel 📚 Непозбувний книгочитун - @npzbvnkngchtn - №19539
Ця книжка схожа на зустріч за кавою з малознайомою людиною: коли побіжно розказуєш про все своє життя, але ви не настільки близькі, щоб розкривати якісь деталі. Важливий дисклеймер: мені дуже подобається Ярослава Кравченко, періодично ходжу в "Дикий театр", слідкую за іншими проектами, поділяю її цінності і дуже поважаю і впевнена, що їй є що сказати. Саме тому й купила цю книжку. Але ну... склалося відчуття, що це написано нашвидкуруч, а матеріал ще не настоявся. Як написала сама Ярослава у вступі, одного дня до неї просто підійшли засновники видавництва Stretovych і запропонували написати про своє життя. Так з'явилася ця книжка. Можливо, це загалом не дуже хороша модель створення книжок. Або ж писати класичні мемуари у 38 ще ранувато. Бо коли людина не планувала нічого такого, а тут їй роблять таку пропозицію, книжка стає місцем: 1) саморефлексії (але поверхневої, а не глибинної, бо все-таки це для публіки); 2) самореклами; 3) заповнення сторінок чимось, навіть необов'язковим.Вийшло щось схоже на лайтовий подкаст-інтерв'ю, але без інтерв'юєра, який би скеровував і ставив несподівані питання. Тут є трохи "закулісся" роботи в "Ебаут", "Телебаченні Торонто", кількох театрах та "Дикому", але дуже видно, що це тільки те, що можна розповідати публічно, щоб ніхто не образився. Наприклад, про розрив стосунків з "Ебаутом" - дуже "політкоректно", одним абзацем і обтічно. Хоча по факту здогадуєшся, що там дуже багато лишилося за кадром. І це відчуття переслідує протягом усієї книжки. Тут є трохи інсайтів та порад з дуже правильними посилами, але їх мало, і вони прості, ніби для підлітків. Розділи про "Дикий" та про волонтерство - нуднуваті й рекламні. На трьох сторінках читати короткі перекази ідей кожної вистави "Дикого"? Ну навіщо? Схожа ідея була у книжки "Як хотіти і отримати все" Тетяни Лукинюк, але там досвідчена авторка Людмила Колб провела багатогодинні інтерв'ю з героїнею, виловила корисні висновки та інсайти і написала сама, і вийшло значно глибше 🤷Так, тут є ряд важливих поінтів, які буде корисно прочитати незрілим молодим умам (типу "обирай себе"), але нічого такого, про що не прочитаєш у середньостатистичних рілсах. Ну і ще весь матеріал тримається виключно на симпатії читача до авторки. Якщо не знаєте, хто це, читання взагалі втрачає сенс. Знаю, що Ярослава начитала цю книжку для "Абук" в аудіо. В такому форматі, як дуже легенький і водянистий подкаст, вона зайде певно краще. Ну але як для книжки - мені відчувається, що сирувато. На жаль, на жаль ( А, і да, в книжці з назвою "Театр, ютуб, секс" сексу немає 😐#непозбувний_відгук
7280
25-10-11 14:03