«Рік тому російські військові вчинили один із найстрашніших злочинів цієї війни. Російські бомби зруйнували театр у Маріуполі. Будівлю, яка використовувалась як укриття. Там були жінки з дітьми, вагітні, літні люди. Цивільний об’єкт. Свідомо зруйнований окупантом.Ми досі не знаємо точної кількості загиблих. Сотні людей? Тисяча?Написи «Діти» поряд із будівлею однозначно свідчили про те, хто став мішенню для Росії. Однією з багатьох таких мішеней.За кожну з них держава-зло відповідатиме.Настане день – і ми звільнимо Маріуполь. Увесь наш південь. Увесь наш схід. Так само, як ми звільняли інші наші міста.Настане день – і буде створено трибунал, який повертатиме справедливість нашому народу. Трибунал, який покарає цього агресора так само, як були покарані агресори минулого.Настане день – і всі винуватці воєнних злочинів проти українців опиняться у залах Міжнародного кримінального суду та національних судів.У рашизму не вийде залишитись непокараним злом. Покарання буде.А якщо хтось із терористів сподівається десь там сховатись – не вийде.Усі, хто бомбив Україну, хто спалював наші села, хто бив по українських містах... По Миколаєву і Херсону, по Нікополю і Марганцю, по Запоріжжю, по містах Донбасу, по Харкову і Харківщині.Усі, хто веде терористичний вогонь по громадах Чернігівської та Сумської областей...Усі, хто приніс війну в Донецьк і Луганськ… Усі, хто намагався поневолити Крим… Усі рашисти відповідатимуть. Відповідатимуть за кожне забране українське життя.Вічна памʼять усім нашим людям, усім дорослим і дітям, чиї життя забрав російський терор».Звернення Володимира Зеленського наприкінці 386-го дня війни.