18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу — одного з найтрагічніших злочинів у сучасній історії.Саме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини — Криму. Цей злочин став спробою знищити корінний народ, стерти його присутність з півострова, викорінити культуру та мову.Хронологія та факти злочину:• 11 травня 1944 року Сталін підписав Постанову Державного Комітету Оборони, яка стала нормативною базою для виселення.• 18 травня 1944 року на світанку розпочалася сама каральна операція. На збори людям давали не більше 15 хвилин.• Сили придушення: Було залучено 23 тисячі солдатів та офіцерів НКВС, 9 тисяч оперативників, 350 автомобілів та 67 ешелонів.• Масштаб трагедії: Депортовано 47 885 сімей (понад 193 тисячі осіб, з яких майже половина — 92 553 — діти до 16 років). Загальна кількість вигнаних з Батьківщини, враховуючи мобілізованих на фронт чоловіків та остарбайтерів, становила 207 111 осіб.• Людські втрати: Дорогою у товарних вагонах від голоду та хвороб загинуло близько 7 900 людей. Лише за перші півтора року в Узбекистані померло майже 30 000 кримських татар. Загалом у період 1944–1956 років від наслідків депортації загинуло 25,4% від чисельності народу.Знищення культури:Радянська влада конфіскувала 80 тисяч будинків і повністю ліквідувала інфраструктуру народу: 861 школу, 24 музеї, унікальні рукописи та 2 400 кладовищ. Протягом 1944–1945 років було тотально русифіковано топоніми (перейменовано 11 райцентрів та 327 сіл).Сучасність:З 2014 року Росія повернула сталінські практики на окупованому півострові. Затримання, обшуки, заборона Меджлісу, переписування історії, тиск та незаконна мобілізація до лав армії РФ — це спроба влаштувати “тиху депортацію” кримських татар.Історія доводить, що режими минають, а народи залишаються. Сучасні обшуки та затримання в Криму — це спроба продовжити сталінську політику, але право людей жити на своїй землі без страху є сильнішим за будь-який тиск.