Наталя Наконечна нагадала біблійну притчу про освіту***І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:- Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.І сказав Симон-Петро:- А то все треба буде вивчити?І сказав Андрій:- А що, треба було конспектувати?І сказав Пилип:- А я не маю листочка!І сказав Іван:- А в інших класах такого не вчили!І сказав Варфоломій:- З цього буде домашка?І сказав Яків:- І то нас по всьому будуть питати?І сказав Марко:- А оцінки ставити будуть?І сказав Матвій:- Можна вийти?І сказав Симон Зилот:- А коли йдемо їсти?І сказав ще й Юда:- А що там було після "вбогі"?А тоді первосвященник храму наблизився до Ісуса і спитав:- Яка тут проблематика? Які були Твої цілі та ноу-хау? Чому б не організувати з учнями роботу в групах? Що це за фронтальна педагогіка?І сів Ісус та й заплакав.