Останній тиждень навчального року. Після написання контрольної мали з моїми улюбленими старшокласниками трохи часу. Тож пані Ірина, користуючись службовим становищем та свіжовивченою темою про Другу світову, спокушає підлітків на перегляд класики - "Касабланки".Фільм фантастично красивий - це ви і так знаєте. Це помітили і старшокласники. А після перегляду ми почали обговорення: чи була у фільмі присутня пропаганда і якщо так, то які сцени цьому свідчать? Одну важливу тему діти не вловили, але на те я і сиджу за вчительським столом, щоб на неї вказати. У "Касабланці" яскраво показано полум'яну пристрасть Руху Опору у протидії нацистам. І крізь фільм проходить ідея неминучості перемоги - рано чи пізно - над чорно-коричневим злом. Здавалося би, що тут такого - адже ми знаємо, що союзники зрештою переможуть. Але є один нюанс. Фільм 1942 року.Лише нещодавно був Перл-Гарбор. Очікується висадка союзників у Африці. Ще немає перелому на східному фронті. Не взято Сицилію. Вороги все ще могутні.Але у 1942 році кінематограф вселяє людям надію. І віру у те, що вони переможуть. Невідомо, коли, але обов'язково переможуть. Головне - боротися. Тож недивно, що "Касабланка" стала культовою стрічкою. Гадаю, про це корисно згадувати у наші хвилини розпачу та зневіри.