Іван Вербицький – новий заступник міністра культури і стратегічних комунікацій. Відповідатиме за охорону культурної спадщини. Останні 10 років займається урбаністикою, дослідженням і моніторингом публічної політики і муніципального менеджменту, 5 років очолював Cedos – один із найкращих аналітико-адвокаційних центрів України. Захист культспадщини – це лише одна зі складових комфортних міст, над розбудовою яких Іван працював ще поки я ходив в школу. Ми знайомі і не раз перетинались в різних міських двіжухах. Так, організації до яких дотичний Іван переважно лівого спрямування, і я часто не погоджуюсь з багатьма його публічними позиціями. Але це не має жодного стосунку до компетентності Вербицького і готовності до цієї посади. Так само, як і його сексуальна орієнтація. Бо якщо почитати телеграм-канали – складеться враження, що заступником міністра він став лише тому що відкритий гей. Такий собі DEI по-українськи. В цьому випадку – абсолютно надуманий. Мені плювати на стать, орієнтацію, віросповідання і улюблену музику людини, яка своїми компетенціями і досвідом відповідає займаній посаді. Звісно, якщо це музика не російська. З цим нібито все нормально)