Один мудрий старий повів хлопчика в зоопарк.- Бачиш цих мавп?- Ага.- Бачиш он ту, яка метушиться і вишукує бліх в інших мавп?- Так.- Ця мавпа "шукаюча"! Вона вважає інших вошивленим стадом і намагається всіх "очистити".- А інші що?- Нічого, просто іноді чухаються. Або не чухаються.- А хто чистить "шукаючу"?- Ніхто. Тому вона - найбільш вошива...Мудрий старий дуже влучно проілюстрував наше життя. Коли церква не залучена в роботі по порятунку людей її учасники починають шукати та помічати якісь недоліки поміж інших членів церкви, вважаючи багатьох навколо недосконалими та недостойними. Знали би такі люди, що через певний час вони, самі не помічаючи, залишаються з недоліками кожної людини в яких вони шукали певні погані якості, стаючи самою недосконалістю, обтяжуючи своє серце — джерелом наших відносин з Творцем, гріхом, затьмарюючи наше бачення, немов темні хмари затьмарюють яскраву, сонячну погоду. Бог дав церкву для того, аби кожен, хто розуміє потребу в Бозі та усвідомлює, що хворий на гріх, міг прийти до таких самих людей, аби допомогти кожному боротися проти гріховної інфекції, аби отримати підтримку, особливо для тих, хто відчуває себе самотнім — відчути сімейне оточення, мати можливість бути серед люблячих братів та сестер.Якщо ми шукаємо недоліки ми самі стаємо недоліком! Якщо ми наповнюємо наше серце сміттям — ми станемо сміттям! Бережімо свої серця та серця Божих дітей!!!Ігор Дзвиняцький (Чечін)@notes_christian