Валютний нагляд (контроль) за операціями у сфері ЗЕД.
 
Усі платники податків (юридичні особи, ФОП, звичайні фізособи) вже давно звикли (ну майже звикли) до банківського фінансового моніторингу. Та крім фінансового моніторингу, банки здійснюють ще й валютний нагляд (контроль) за операціями у сфері ЗЕД.
 
Валютний нагляд (контроль) стосується тільки юридичних осіб та ФОП і базується на двох головних принципах:
- якщо юрособа чи ФОП сплатили іноземному контрагенту за якісь товари чи послуги, то мають отримати ці товари чи послуги протягом терміну, встановленого НБУ;
- якщо юрособа чи ФОП відвантажили іноземному контрагенту товари чи надали йому послуги, то валютна виручка за ці товари чи послуги має надійти на рахунок юрособи чи ФОП протягом терміну, встановленого НБУ.
 
Це називається «своєчасне повернення валютної виручки з-за кордону».
 
На сьогодні НБУ встановлені такі терміни «повернення валютної виручки»:
- загальні граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів та/або послуг – 180 календарних днів;
- відмінні граничні строки розрахунків для окремих видів товарів, зокрема для операцій з експорту зернових та олійних культур, здійснених із 1 липня 2026 року, – 150 календарних днів.
 
Ці граничні строки не поширюються, а валютний контроль не здійснюється щодо:
- розрахунків по експорту послуг, робіт (крім транспортних послуг та/або робіт), прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав;
- операцій з експорту й імпорту товарів (послуг) на суму менше ніж 400 тис. грн.
 
Якщо сума однієї операції з імпорту чи експорту перевищує 400 тис. грн, банк встановлює за нею контроль, аби суб’єкт господарювання (юрособа чи ФОП) своєчасно ввіз товари чи отримав послуги, за які сплатив іноземному контрагенту, ну чи своєчасно отримав валютну виручку за товари, відвантажені іноземним покупцям, або послуги, надані іноземним замовникам.
 
Якщо ж суб’єкт господарювання (юридична особа чи ФОП) порушить встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів та/або послуг, банк передає цю інформацію до Національного банку України, а той своєю чергою до ДПС України, яка направляє її у податкову, в якій цей неборака стоїть на обліку.
 
Ну а далі місцева податкова, отримавши таку інформацію, направляє цьому порушнику «лист щастя» про надання пояснень і їх документального підтвердження щодо причин порушення граничних строків розрахунку.
 
Якщо факт порушення граничних строків розрахунків буде підтверджений, то щодо цього факту складається акт позапланової документальної перевірки, а суб’єкт господарювання, що припустився порушення (юрособа чи ФОП), притягується до фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми неотриманої виручки, недопоставленого товару чи недоотриманих послуг.
 
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суму неодержаних на перший день порушення граничних строків розрахунків грошових коштів чи вартості товарів/послуг.
 
Хочу ще раз наголосити, що банківський валютний контроль – це окремий механізм контролю, відмінний від банківського фінансового моніторингу. Тож цілком може виникнути ситуація, коли у банківського фінансового моніторингу до вас питань немає, а от у банківського валютного контролю – ціла купа.
 
З огляду на це, якщо ви юрособа чи ФОП і надаєте послуги іноземним замовникам, то коли сума коштів, що надходить як оплата за такі послуги (одним платежем), перевищує 400 тис. грн (в еквіваленті), в обов’язковому порядку надавайте вашому банку договори та інвойси щодо такого платежу.
 
Аналогічно якщо вам надходить валютна виручка у сумі понад 400 тис. грн (в еквіваленті) з якихось інших причин, банку обов’язково необхідно надавати документи, що це за кошти.
 
Бо якщо цього не зробити, банк може відправити повідомлення про можливе порушення граничних строків розрахунків, і тоді ці документи доведеться надавати вже до податкової. А це не найкращий варіант.