📚 «Грішний»
👤 Авторка: Віоліна Ситнік

📍 Видавництво:
      📚 @vydavnytstvotak

Мабуть, я занадто завищив власні очікування, якщо зміг настільки розчаруватися в цій книзі. Тому одразу зазначу: це суто мої враження. В інтернеті я бачив чимало дуже позитивних відгуків, але особисто мені історія, на жаль, не зайшла.

Почнемо хоча б з обкладинки. Я люблю купувати книги саме за нею, і тут вона справді неймовірна. Щоправда, водночас створює враження, ніби події відбуватимуться десь у Сполучених Штатах. Тож можете уявити моє здивування, коли головний герой раптом опинився в українському селі, де й проходить значна частина сюжету.

І тут у мене виникло питання: чому авторка майже ніде прямо не називає місце дії? Що герой перебуває саме в українському селі, можна зрозуміти лише з імен персонажів, місцевих традицій, побуту та інших деталей. Те саме із сучасним містом, у якому він живе: його назву ми також не отримуємо. Мені дуже не вистачало чіткого розуміння простору, у якому відбуваються події.

Але найбільше мене підвела швидкість розвитку сюжету.

Здавалося б, ось нарешті починає закручуватися щось цікаве... і вже за кілька розділів усе закінчується. Герой тільки починає зі злими намірами вербувати іншу героїню — а ще трохи, і він вже безмежно закоханий в неї. Персонажі змінюють поведінку й ставлення одне до одного настільки швидко, що я просто не встигав повірити в ці зміни.

Звідси й моя головна претензія до персонажів: більшість із них здалися мені надто картонними. Їм не вистачає поступового розвитку, який дозволив би зрозуміти, чому вони стають саме такими, якими стають. Умовно, ось персонаж добрий і депресивний — а через кілька розділів він уже мало не саме породження зла, хоча я так і не встиг побачити шлях між цими двома станами.

Єдиним героєм, у якого я хоча б частково побачив нормальну структуру розвитку, став головний персонаж — Данел.

І що найприкріше — сама задумка мені сподобалася. З неї справді можна було зробити дуже цікаву й атмосферну історію. Можливо, навіть значно більшу за обсягом. Якби авторка дозволила подіям розвиватися повільніше, дала персонажам більше часу на зміни, а читачеві — більше можливостей зануритися у світ, результат міг би бути зовсім іншим.

А тут усе відбувається так швидко, ніби за сюжетом хтось женеться.

2/5 🦊 — задумка зачепила, але реалізація залишила мене розчарованим. Водночас деякі шестерні у моїй голові ця історія таки запустила, тож зовсім безслідно вона не пройшла.

#книжкизnltbkm