🧧Обитель Мрійниці🧧 | Невеличкий спойлер з цього розділу: Руки Дерая нестримно здирали клапт...

Невеличкий спойлер з цього розділу: Руки Дерая нестримно здирали клаптики одягу, які ховали таке жадане тіло, аж доки не опинилися на поясі. — Це уже гра без правил, – усміхаючись, пробурмотів у груди Луціус. — Не пам’ятаю, щоб ми грали, – зухвало відповів йому Дерай. — Твоя правда. Коли двоє дорослих бажають один одного, це точно не назвеш грою.Луціус швидко опустив Дерая на тремтячі ноги і в одну мить спопелив на них одяг. — Ти все ще впевнений у цьому?— Як ніколи.Рука Луціуса ніжно ковзнула по стану Дерая, обводячи м’які вигини, а тоді опустилась на його член. Обхопивши теплий орган, чоловік почав поволі рухати рукою, у той час як його губи опустилися на вуста коханого, проковтуючи стогони задоволення. Він відчував, що тіло, яке і так було дуже м'яким і млявим, ставало все підатливішим до його рухів. Не чекаючи кульмінації, Луціус підхопив Дерая за сідниці. Лише за кілька секунд він подолав, здавалося дуже довгу, відстань, нарешті опустивши свою ношу на ліжко. — Який же ти прекрасний!Луціус не міг відвести погляду від сцени перед собою. Він губився, не знаючи, на чому зосередитися: на прекрасних очах, сповнених вологи, на почервонілих розпухлих вустах, які нестримно розтулялися, на обцілованих грудях чи розведених ногах, які відкривали найпотаємніше місце чоловіка. — Не дивися так! Дерай спробував прикрити своє обличчя, однак Луціус швидко схопив його руки, притиснувши їх до подушки. — Не ховайся від мене. — То не дививсь на мене таким поглядом… — Яким поглядом? — Наче ти голодний вовк, який хоче мене зжерти. Луціус розсміявся. — Хочу, але не в тому плані. Він злегка куснув Дерая за носа, у той час як його рука знову опустилася на ерегований член, який так бажав його дотиків. #МійПланНеВключавУСебеПоявуСтарогоВорога #спойлер