Публіка, що виступає проти кримськотатарської національно-територіальної автономії бо це «сепаратизм» абощо, створює самовтілюване пророцтво. Бо якщо ігнорувати й принижувати цілий народ, сепаратизм буде найпершим, за що він вчепиться.

Що таке ця автономія? Це не ганебна АРК, що була компромісом з російською іредентою на початку нашої незалежності.

Кримськотатарська автономія може існувати як дерусифікація топонімів, запровадження кримськотатарської на рівні з українською, легітимізація національних зборів як дорадчого органу, квоти в органи місцевого самоврядування в Кримській області тощо.

Автономія не дорівнює федеративному суб'єкту, бо може діяти в рамках основного закону в унітарній державі й лишень мати особливий статус для вирішення національних, культурних та інших питань.

Чому кримськотатарська автономія це історична справедливість? Представники кожної нацменшини в Україні мають свої національні держави за кордоном. Кримські татари ж — не меншина, а корінний народ, як і українці, але на відміну від нас не мають своєї держави.

Якщо ми не надамо кримським татарам права почуватися в Криму як на батьківщині — то не лише не будемо кращими за росіян, а ще й зробимо собі проблему на майбутнє.

Але ми — українці — добре знаємо, що таке національний гніт, культурне знецінення й геноцид. І ми будемо народом, який не допустить подібного у зоні своєї відповідальності — у нашій державі, а може навіть і за її межами.

/Дмитро Мрачник