Source
ДП "НІРІ" | Директор ДП "Національний інститут розвитку інфраструктури" Артем Безу...
258 Views/Reach
2026-09-25 05:17
Message №1087
Директор ДП "Національний інститут розвитку інфраструктури" Артем Безуглий взяв участь у круглому столі «Сертифікація інженерів-консультантів в Україні у європейському контексті: проблеми та шляхи вирішення», організованому Радою бізнес-омбудсмена.
Для ДП "Національний інститут розвитку інфраструктури" ця тема має цілком практичний вимір. На підприємстві діє Орган із сертифікації персоналу, акредитований Національним агентством з акредитації України, одним із напрямів якого є сертифікація інженерів-консультантів у сфері будівництва.
Під час дискусії Артем Безуглий озвучив свою позицію щодо ключових питань, які сьогодні потребують уваги та подальшого професійного обговорення.
🔹 Бар’єри входу в професію. Важливо продовжити фахову дискусію щодо чинних кваліфікаційних вимог та їх обґрунтованості. Високі професійні вимоги мають зберігатися, але ключовим критерієм повинна бути реальна компетентність інженера-консультанта, а не кількість отриманих ним сертифікатів за іншими професійними напрямами.
🔹 Єдині та прозорі правила підготовки інженерів-консультантів та їх сертифікації. Доцільно встановити єдині базові вимоги до навчальної програми підготовки інженерів-консультантів з урахуванням сучасної міжнародної практики інженерного консалтингу та управління проєктами. А в процесі сертифікації — ширше застосовувати цифрові інструменти, які забезпечуватимуть прозорість, об’єктивність оцінювання та можливість аудиту результатів.
🔹 Чітке розмежування функцій. Необхідно чіткіше визначити повноваження та відповідальність замовника й інженера-консультанта. Інженер-консультант має посилювати професійну спроможність замовника, а не дублювати його функції.
🔹 Обґрунтована вартість послуг. Сьогодні кошторисними нормами України передбачено відсоткові показники для визначення вартості послуг інженера-консультанта, які не диференціюються залежно від вартості будівельних робіт. Такий підхід не завжди відповідає реальній трудомісткості роботи: зі зростанням вартості будівництва обсяг роботи інженера-консультанта не обов’язково збільшується пропорційно. Тому потрібен більш диференційований підхід, який враховуватиме масштаб і складність об’єкта, тривалість проєкту, обсяг функцій, ризики та відповідальність.
🔹 Взаємне визнання кваліфікацій. В умовах європейської інтеграції важливо створити зрозумілий механізм взаємного визнання українських та іноземних професійних кваліфікацій, а також врахування міжнародних систем професійної сертифікації, зокрема FIDIC.
🎯 Головний принцип простий: менше формальних бар’єрів — більше реальної професійної компетентності.
Саме навколо цього варто продовжувати професійну дискусію та вдосконалювати правила роботи ринку інженерного консалтингу в Україні.
Для ДП "Національний інститут розвитку інфраструктури" ця тема має цілком практичний вимір. На підприємстві діє Орган із сертифікації персоналу, акредитований Національним агентством з акредитації України, одним із напрямів якого є сертифікація інженерів-консультантів у сфері будівництва.
Під час дискусії Артем Безуглий озвучив свою позицію щодо ключових питань, які сьогодні потребують уваги та подальшого професійного обговорення.
🔹 Бар’єри входу в професію. Важливо продовжити фахову дискусію щодо чинних кваліфікаційних вимог та їх обґрунтованості. Високі професійні вимоги мають зберігатися, але ключовим критерієм повинна бути реальна компетентність інженера-консультанта, а не кількість отриманих ним сертифікатів за іншими професійними напрямами.
🔹 Єдині та прозорі правила підготовки інженерів-консультантів та їх сертифікації. Доцільно встановити єдині базові вимоги до навчальної програми підготовки інженерів-консультантів з урахуванням сучасної міжнародної практики інженерного консалтингу та управління проєктами. А в процесі сертифікації — ширше застосовувати цифрові інструменти, які забезпечуватимуть прозорість, об’єктивність оцінювання та можливість аудиту результатів.
🔹 Чітке розмежування функцій. Необхідно чіткіше визначити повноваження та відповідальність замовника й інженера-консультанта. Інженер-консультант має посилювати професійну спроможність замовника, а не дублювати його функції.
🔹 Обґрунтована вартість послуг. Сьогодні кошторисними нормами України передбачено відсоткові показники для визначення вартості послуг інженера-консультанта, які не диференціюються залежно від вартості будівельних робіт. Такий підхід не завжди відповідає реальній трудомісткості роботи: зі зростанням вартості будівництва обсяг роботи інженера-консультанта не обов’язково збільшується пропорційно. Тому потрібен більш диференційований підхід, який враховуватиме масштаб і складність об’єкта, тривалість проєкту, обсяг функцій, ризики та відповідальність.
🔹 Взаємне визнання кваліфікацій. В умовах європейської інтеграції важливо створити зрозумілий механізм взаємного визнання українських та іноземних професійних кваліфікацій, а також врахування міжнародних систем професійної сертифікації, зокрема FIDIC.
🎯 Головний принцип простий: менше формальних бар’єрів — більше реальної професійної компетентності.
Саме навколо цього варто продовжувати професійну дискусію та вдосконалювати правила роботи ринку інженерного консалтингу в Україні.