Відвідав у лікарні гідного козака, сотника Майдану, добровольця ще з 2014 року, бійця «Айдару» та інших підрозділів — Тимура Гуменюка. Людину, яка шість разів була поранена за Україну, а після чергового бойового виходу втратила ногу та частину ступні.Тимур пройшов війну ще з часів АТО, потім — сумнівне засудження, колонію, а після ухвалення ст. 81-1 КК України добровільно пішов воювати знову. Після п’ятого поранення його під час лікування подали у СЗЧ, але навіть після цього він повернувся на фронт і продовжив виконувати бойові завдання. Саме на одному з них він підірвався на міні.Говорили не лише про його бойовий шлях і службу рекрута з місць позбавлення волі, а й про системні проблеми та дискримінацію військовослужбовців, звільнених за ст. 81-1 КК України: СЗЧ після лікування, проблеми переведення між частинами, відсутність повноцінних відпусток, окремі «спеціальні» підрозділи, службу до кінця війни, нерівність у правах та інші недолугі норми закону.Попри все пережите, Тимур не зламався. Каже, що навіть інвалідом буде допомагати Україні до перемоги.Невдовзі опублікую велику статтю та аналіз про реальний досвід добровольців з місць позбавлення волі, бойові підрозділи «Шквал», «Артан Х», «Алькатрас» та про те, чому стаття 81-1 КК України потребує не косметичних правок, а повного переосмислення.#добровольцізвязниць #патріотизаколючимдротом #Шквал #АртанХ #Алькатрас