4 роки 💔Сьогодні виповнюється чотири роки повномасштабної війни. Чотири роки, які різко поділили наше життя на «до» і «після». Ми навчилися прокидатися від вибухів, засипати під сирени, розрізняти «шахед» від ракети по звуку, писати рідним «ти як?» замість «привіт». Звикли до блекаутів, холодних квартир, постійної тривоги в грудях. Але до болю від втрат звикнути неможливо.За ці роки ми побачили Маріуполь у полум’ї, Бахмут, стертий до руїн, закатовану Бучу, Азовсталь — фортецю незламності. Донеччина живе під щоденним вогнем: Костянтинівка, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ, Покровськ… Запоріжжя, Херсон, Харків, Суми, прикордонні села Сумщини й Чернігівщини — місця, де тиша стала розкішшю.Ми втратили тисячі воїнів, які стали щитом для всієї країни. Втратили мирних людей, які просто хотіли жити у своєму домі. Втратили дітей, які мали б малювати сонечка, а не ховатися в укриттях. Втратили спокійні ночі, прості радощі, відчуття безпеки. Але ми не втратили найголовнішого — бажання жити вільними й здатності боротися.Чотири роки нас намагалися зламати. Казали, що Київ впаде за три дні. Лякали темрявою, холодом, голодом, новими ракетами й дронами. Ми вистояли. Стали сильнішими, згуртованішими, безжальнішими до ворога. Ми донатимо останнє, волонтеримо ночами, плетемо маскувальні сітки, готуємо їжу для фронту, тримаємо одне одного за руку в найтемніші дні.Ми пам’ятаємо кожного загиблого. Кожне зруйноване подвір’я. Кожну дитину, яка більше не побачила сонця. І ми пам’ятаємо, заради чого тримаємося: щоб наші діти жили у своїй вільній країні, говорили своєю мовою й не боялися неба.Світла пам’ять усім полеглим. Слава й сила тим, хто зараз тримає небо і землю. Ми не здамося. Ми вистоїмо. 🇺🇦Слава Україні! Героям слава!Україна Новини 🇺🇦