🤬 Безбар'єрність – це не тільки тактилка!Практика показує, що міста, котрі раніше облаштовувати якісне безбар'єрне міське середовище, продовжують це робити; натомість ті, хто не мали хороших проектів, і надалі їх не мають. Програма «Рух без бар'єрів» тільки підкреслює цю проблему.Базбар'єрне середовище не створюється за рахунок чарівної палички чи наявності державних коштів. Це питання експертності на місцях, якісних проектантів та вмілих виконавців. Від того, що умовний Тернопіль зараз понижує бордюри та ставить тактильну пластику, його Маршрут безбар'єрності не стає безбар'єрним. Так, це краще, ніж було до того, але це абсолютно не те, що хочеться бачити, уявляючи Маршрут безбар'єрності.Те, в які умови Міністерство ставить міста, не дозволяє в результаті отримати якісні проекти. ОМС доводиться орієнтуватись не на реальні терміни розробки проектів вулиць та просторів, а на поставлені зверху дедлайни – як щодо проектування, так і щодо реалізації. В результаті до кінця року ми отримуємо масу Маршрутів безбар'єрності, які характеризуватимуться низькою якістю та забезпеченням лише базових потреб для пересування. Перші відверто жахливі приклади цього ми бачимо у Лозовій, Києві чи Тернополі.📸 Фото: частина Маршруту безбар'єрності у Львові, котра спроектована і більшою мірою реалізована ще до початку безпосередньо самої програми, тому що на місцях у Львові є фахові люди та чернетки проектів, над якими працювали багато експертів [а не зроблені на колінці проекти, бо Міністерству у стислі терміни треба відзвітуватись]#Україна #доступність