НБУ | Знати. Розуміти

​​#ГолосНБУ💡 Традиційно публікуємо суботній  дайджест з підсумками обговорень експертів НБУ. Цього тижня вони говорили про таке.👇👇👇🚩 Про те, як захистити монетарну та фінансову стабільність під час повномасштабної війни розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі «Друзі України в ОЕСР»  у межах Тижня фінансових ринків Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).🚩 Міжнародну фінансову підтримку України, реформу фінансових ринків, приведення регулювання фінансового сектору у відповідність до європейських стандартів, участь приватного бізнесу у відбудові України обговорювали Андрій Пишний та його перший заступник Сергій Ніколайчук із міжнародними партнерами під час робочого візиту до Парижа.🚩 Про розширення участі приватного капіталу у фінансуванні української економіки, питання фінансової інклюзії, а також досвід НБУ в збереженні макроекономічної стабільності, забезпеченні безперебійної роботи банківської системи та доступу громадян до фінансових послуг навіть у періоди масованих атак на енергетичну інфраструктуру говорили Андрій Пишний та його заступник Юрій Гелетій із партнерами під час робочого візиту до Лондона.🚩 Про поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки фінансового сектору говорили Сергій Ніколайчук та заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час зустрічі з представниками Mastercard. 🚩 Чи присутній ефект фіскального витіснення в українській економіці? Відповідь на це питання – у колонці директора Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашової та головного економіста управління макропруденційної політики та досліджень цього департаменту Романа Солтисяка для Інтерфакс-Україна.

​​📊 Розповідаємо, які зміни відбулися на фінансовому ринку в лютому. Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на вісім установ – до 761. Кількість банків, що мають ліцензію, становила 60.✅ Станом на 1 березня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали: 403 фінансові компанії (було 407);47 страховиків non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;100 ломбардів (без змін);81 кредитна спілка (було 84);один лізингодавець (без змін);45 страхових брокерів (без змін);73 колекторські компанії (було 74). Кількість банківських груп (15) та небанківських фінансових груп (40) не змінилася. ☝️На платіжному ринку діє 14 платіжних систем (було 15), створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних (без змін). Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють: ▪️6 платіжних установ (без змін);▪️11 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (було 12);▪️один банк ‒ емітент електронних грошей (без змін);▪️один оператор поштового зв’язку (без змін). До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін). 📌 Детальніше – за посиланням.

​​✅ Банки мають достатній запас готівкової валюти. Про це свідчать результати операцій НБУ з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою 9–10 березня 2026 року. Наприкінці минулого тижня Національний банк ухвалив превентивне рішення про проведення операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення банківських кас. ☝️Мета – підтримати за потреби готівкову валютну ліквідність банків, з огляду на можливі ситуативні логістичні труднощі з доставкою готівкової валюти з-за кордону через незаконне захоплення інкасаторських машин Ощадбанку на території Угорщини.НБУ оголошував обсяг операцій із певним запасом, аби у випадку термінового форс-мажору банки мали змогу підкріпити свої каси. У перший день заявки подали п’ять банків, у другий – один банк. ❗️В обидва дні оголошена пропозиція значно перевищила фактичний попит з боку банків.Національний банк готовий і надалі підтримувати банки в забезпеченні їх кас готівковою іноземною валютою для задоволення потреб українців. Частота та обсяги відповідних операцій залежатимуть від потреб банківської системи. ℹ️ Детальніша інформація – за посиланням.

📰 На порталі LB.ua опубліковано текстову версію розмови Голови Національного банку Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, під час каденції якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка.Під час зустрічі зі студентами, військовослужбовцями, істориками, представниками бізнесу та експертами Голови НБУ говорили про гривню – її історію, символізм і значення для України.Розмова точилася навколо того, як формувалася українська грошова традиція та чому національна валюта є важливою частиною державності України. ➡️ Обговорили: ▪️походження назв «гривня» та «шаг», а також їхні історичні витоки;▪️традиції грошового обігу на українських землях – від часів України-Русі до сучасності;▪️впровадження грошової реформи в 1996 році;▪️символічну роль гривні як елемента української ідентичності;▪️значення національної валюти для економічного суверенітету, зокрема в умовах повномасштабної війни;▪️довіру до гривні та її значення в сучасній фінансовій системі, а також ще багато тем.

​​#ГолосНБУ💡 Цього тижня експерти НБУ обговорювали ситуацію в економіці та банківській системі, а також євроінтеграційні кроки, валютну лібералізацію, перспективи фінансової системи, інфляцію, фінансову інклюзію, а також регулювання грального бізнесу.Детально про все читайте в дайджесті.⬇️⬇️⬇️🚩 Про поточну ситуацію в економіці та банківській системі, а також про кроки регулятора з підготовки до євроінтеграції та повоєнного відновлення розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Економічній правді. 🚩 Євроінтеграційні кроки та валютну лібералізацію обговорили з представниками компаній – членів Американської торгівельної палати в Україні Сергій Ніколайчук та заступник Голови Юрій Гелетій.🚩 Про питання регулювання діяльності грального бізнесу говорили заступники Голови НБУ Дмитро Олійник та Олексій Шабан разом із директорами профільних департаментів під час зустрічі з керівництвом Міністерства цифрової трансформації України, Державного агентства України ПлейСіті та представниками банківських асоціацій, банків і міжнародних платіжних систем Mastercard та Visa Ukraine.🚩 Підсумки минулого року та перспективи 2026 року для фінансового сектору, а також перспективи регулювання управління ризиком третіх сторін обговорили директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова та директор Департаменту методології регулювання діяльності банків Оксана Присяженко під час конференції Op|Risk|2026.🚩 Що таке інфляція, хто і як її рахує, чому офіційний показник інфляції може не збігатися з особистим сприйняттям зміни цін, чи вартує довіри офіційний показник Державної служби статистики України? Відповіді на ці питання надав Максим Гоменюк, провідний економіст відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу в колонці для видання "OBOZ.UA".🚩 Прогрес у реалізації Програми фінансової інклюзії в Україні обговорили представники НБУ та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) під час засідання Консультативної ради програми.

​​❓Скільки рахунків відкрито в Україні? Проаналізували дані станом на початок 2026 року і готові розповісти вам про результати. ⬇️⬇️⬇️Обслуговування рахунків користувачів станом на 01.01.2026 здійснювали 63 надавачі платіжних послуг (60 банків та три небанківські надавачі платіжних послуг).Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше, порівняно з попереднім роком (станом на 01.01.2025 – 192,8 млн).✅ Так, кількість рахунків в банках становила 207,5 млн, із яких:▪️майже 200,4 млн – рахунки фізичних осіб;▪️4,7 млн – рахунки фізичних осіб-підприємців;▪️2,4 млн – рахунки юридичних осіб. Кількість рахунків у небанківських надавачів платіжних послуг становила понад 1,11 млн рахунків, із яких:▪️майже 1,03 млн – рахунки фізичних осіб;▪️84,2 тис. – рахунки фізичних осіб-підприємців;▪️0,46 тис. – рахунки юридичних осіб.Загальна кількість користувачів, які відкрили рахунки в надавачів платіжних послуг, на початку цього року досягла 87,3 млн. Це на 4,4% більше, ніж на початку минулого року (станом на 01.01.2025 – 83,6 млн).🏦 Так, у банках обслуговувалося 86,3 млн користувачів, із яких:▪️82,8 млн – фізичні особи; ▪️2,5 млн – фізичні особи-підприємці; ▪️майже 1 млн – юридичні особи.У небанківських надавачів платіжних послуг обслуговувалося 1,03 млн користувачів, з яких:▪️946,7 тис. – фізичні особи; ▪️83,8 тис. – фізичні особи-підприємці; ▪️0,43 тис. – юридичні особи. Співвідношення між кількістю рахунків та кількістю користувачів фізичних осіб свідчить, що одна фізична особа в середньому має два рахунки. ☝️Нагадаємо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків. Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України. Ще одна важлива тенденція – продовжувала зростати і кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. На початку цього року дистанційно обслуговувалося 91,79% суб’єктів господарювання та 84,51% фізичних осіб (станом на 01.01.2025 – 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб).ℹ️ Детальніша статистика станом на 01.01.2026 – в інфографіці.

​​🔔 Друзі, бачимо, що у вас виникає питання – чи всі банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень перестали бути засобами платежу з 2 березня?Відповідаємо⤵️❓Чому виникли питання? У комунікації про виведення з обігу банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень ми зазначили, що перестали бути засобами платежу банкноти зразків 2003–2007 років. Дехто подумав, що йдеться про рік випуску, зазначений на звороті кожної банкноти.Ні, це не так. Під зразком мається на увазі не рік випуску, а дизайн. Тобто банкноти зразків 2003–2007 років – це ті, дизайн яких був осучаснений і затверджений у цей період.Синьо-жовта одиничка, коричнева двійка, синя п’ятірка, червона десятка.Усі такі банкноти перестали бути засобами платежу незалежно від року випуску, що зазначається на їх зворотному боці. ☝️Нагадаємо, що Національний банк випускав в обіг банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років із різними роками випуску: ▪️1 гривня – 2004–2015 років;▪️2 гривні – 2005–2014 років;▪️5 та 10 гривень – 2004–2018 років. ❓Що ж робити, якщо у вас залишилися такі банкноти?Насамперед не варто хвилюватися, ці банкноти обмінює Національний банк, банки та уповноважені банки.Ми передбачили тривалий період для їх обміну. Буде достатньо часу, щоб обміняти наявні у вас банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень. 🔁 Обміняти їх можна безоплатно та без обмеження за сумою:▪️в усіх відділеннях банків України впродовж року з дати вилучення цих банкнот з обігу, до 26 лютого 2027 року включно;▪️в уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ) упродовж трьох років з дати вилучення з обігу, до 28 лютого 2029 року включно;▪️у Національному банку – наразі безстроково. ❓А що з іншими банкнотами 1, 2, 5 та 10 гривень попередніх зразків та дизайнів?Вони перестали бути засобами платежу ще раніше – майже шість років тому, із жовтня 2020 року. ❗️Отже, підсумовуючи, станом на зараз всі банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, незалежно від року випуску і дизайну, перестали бути засобами платежу. Їх замінили відповідні обігові монети.👉 Перелік банкнот, що перебувають в обігу, можна переглянути на офіційному сайті НБУ.

​​🟢 У 2025 році платіжні системи активно використовувалися як для переказів коштів у межах України, так і для отримання грошових переказів з-за кордону.На території України у 2025 році фактично діяльність здійснювали 19 платіжних систем «переказу коштів», з яких 12 – створені резидентами та 7 – нерезидентами (з яких три системи зі США, дві – з Великобританії, по одній – із Грузії та Канади).🇺🇦 Перекази в межах УкраїниТорік обсяг внутрішньодержавних переказів, здійснених через платіжні системи «переказу коштів», становив 1,3 трлн грн (31,6 млрд дол. США в еквіваленті). Це приблизно стільки ж, скільки і за 2024 рік.Середня сума одного переказу в межах України у 2025 році становила 1206 грн, що також майже відповідає показникам 2024 року (у 2024 році – 1 231 грн).Лідером за сумою переказів у межах України була платіжна система «PrivatMoney» (59,3% усіх внутрішньодержавних переказів).➡️ Перекази в УкраїнуВ Україну за 2025 рік з використанням платіжних систем «переказу коштів» (створених як резидентами, так і нерезидентами) було переказано 2,5 млрд дол. США в еквіваленті. За 2024 рік в Україну надійшла така ж сума.Середня сума одного такого транскордонного переказу в Україну торік становила 274 дол. США (у 2024 році – 267 дол. США).Через платіжні системи «переказу коштів» найбільші обсяги коштів в Україну торік надходили зі США (22,4%), Німеччини (12,4%), Ізраїлю (11,1%), Великої Британії (10,7%) та Італії (10,5%).☝️Лідерами за сумою переказів в Україну були такі три платіжні системи «переказу коштів»:▪️Western Union (платіжна організація – резидент США) – 39,7% усіх переказів;▪️RIA (платіжна організація – резидент США) – 21,4% усіх переказів;▪️MoneyGram (платіжна організація – резидент США) – 17,8% усіх переказів.❗️Важливо, що саме через канал платіжних систем «переказу коштів» у 2025 році продовжувалося здійснення виплат гуманітарної допомоги українцям від низки міжнародних організацій.Традиційно через платіжні системи «переказу коштів» у попередні роки (зокрема до повномасштабного вторгнення) надходила приблизно чверть від обсягу всіх приватних грошових переказів в Україну. У 2025 році ця тенденція посилилася ‒ через платіжні системи «переказу коштів» надійшла майже третина від приватних переказів (майже 31%).Так, усього у 2025 році, за попередніми даними, в Україну з усього світу було перераховано понад 8 млрд дол. США в еквіваленті, включаючи перекази через офіційні канали (банки, міжнародні системи грошових переказів, поштові відділення) та неофіційні (шляхом передавання грошей із рук у руки).Нагадаємо, що на час дії воєнного стану перекази з України за кордон обмежені.

​​#ГолосНБУ💡Цього тижня перелік тем, які обговорювали експерти НБУ, був ще різноманітнішим, ніж зазвичай.Щоб дізнатися більше, читайте наш дайджест.👇👇👇🚩 Як працює фінансовий сектор упродовж чотирьох років повномасштабної війни: від швидких рішень для стабілізації у 2022 році до поступового повернення елементів нормальності в наступні роки, а також про співпрацю з МВФ, європейську інтеграцію, вплив повномасштабної війни на економіку України та росії, вихід міжнародних банків з ринку рф та перейменування копійки на шаг розповів Голова НБУ Андрій Пишний в етері ютуб-каналу “STERNENKO”.🚩 Про те, чому НБУ приділяє особливу увагу корпоративному управлінню в банках та які зміни очікують на банківську систему, Андрій Пишний розповів в інтерв’ю виданню “The Page”.🚩 Про відновлення сталого зростання банківського кредитування після десятирічної стагнації та як цьому сприяла Стратегія з розвитку кредитування, розповів Андрій Пишний у колонці для «Інтерфакс-Україна».🚩 Значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни, а також спогади про впровадження грошової реформи та забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення обговорили Андрій Пишний та третій Президент України й ексочільник НБУ Віктор Ющенко під час публічного діалогу в межах проєкту Національного банку та LB.ua, організованого до 30-річчя гривні. 🚩 Ключові питання фінансової підтримки України, європейської інтеграції та значення НБУ в переговорному процесі щодо вступу України до ЄС обговорили Андрій Пишний та члени Правління НБУ з Комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та Послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою.🚩 Оцінку збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії росії, подальше відновлення України та фінансову підтримку міжнародних партнерів обговорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Володимир Лепушинський під час зустрічі з Анною Б’єрде, керуючим директором з операційної діяльності Групи Світового банку, та її колегами.🚩 Нову програму з МВФ для України та розвиток кредитування, зокрема у прифронтових регіонах обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків. 🚩 Про шлях, який Національний банк пройшов від запровадження інфляційного таргетування у 2015 році, розповів Сергій Ніколайчук у лекції «Десятиліття інфляційного таргетування: уроки для нової ери невизначеності», опублікованої на сайті Банку міжнародних розрахунків.🚩 Про стан та перспективи банків і фінансових компаній розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час конференції “FinYear”.🚩 Про відмінності між вступом країн до ЄС і приєднанням до єврозони, причини відтермінування запровадження євро деякими країнами-членами ЄС та аналіз їх досвіду як уроку для України в контексті євроінтеграції розповів Володимир Лепушинський у колонці для видання «РБК-Україна».🚩 Про законодавче регулювання ринку віртуальних активів розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу на CRYPTO DAY2026.🚩 Виконання Україною ключових показників за переговорними кластерами 2 “Внутрішній ринок” та 6 “Зовнішні відносини” в межах імплементаційної фази переговорного процесу про вступ України до ЄС обговорили представники НБУ та Європейської комісії. 

​​💫 Учора стартував наш спільний з LB.UA проєкт, присвячений одразу кільком важливим датам: 30-річчю гривні, 35-річчю Національного банку та 35 річниці незалежності України.👥 Почали ми його з публічного діалогу за участю Голови НБУ Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, за якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка. Модерувала захід шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.У цей день в нашій Операційній залі зібралися десятки студентів, а також військовослужбовці, історики, представники бізнесу та інші експерти, які прийшли послухати розмову та поставити свої питання спікерам.☝️Насамперед говорили про значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни. Але під час розмови згадали і про те, як «народилася» гривня, і про перші кроки впровадження грошової реформи. Наші гості з перших вуст почули спогади, як і за яких умов ухвалювалися рішення про створення власної національної валюти, якою була реакція суспільства й окремих політиків на дизайн перших банкнот гривні, та багато інших деталей.Також порушили питання сучасності: забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення, її значення в самоідентифікації нації, а також відновлення історичної справедливості – зміну назви розмінної монети з «копійка» на «шаг», що потрібно для остаточного завершення грошової реформи.🎤 До обговорення активно долучалися студенти й інші запрошені гості. До спікерів було дуже багато різноманітних питань.Зокрема, що складніше – дати валюті життя чи втримати її життєздатність у стані воєнної нестабільності та макроекономічної невизначеності, як тиск з боку рф впливав на темпи та рішення щодо впровадження грошової реформи, які фактори допомогли втримати банківську систему в умовах повномасштабного вторгнення тощо.💬 Питань від студентів було багато – настільки, що ми не вкладалися у таймінг, а розмову ще й перервала повітряна тривога. І все одно залишилося відчуття, що ми могли б говорити значно довше.У розмові було багато сенсів: і про гроші, і про пам’ять, і про відповідальність, і про історичну тяглість держави. Це лише початок великої і важливої розмови», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.📹 Переглянути запис публічного діалогу можна за посиланням. Також згодом більше матеріалів, відео та фото буде опубліковано в спеціальному проєкті LB.UA.💡Нагадаємо, що в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться у 2026 році, ми запланували низку тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у спецпроєкті інтернет-видання LB.ua. Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.🟢 Партнером проєкту є АБ «УКРГАЗБАНК».Дивіться та читайте всі матеріали проєкту на наших сторінках, а також на LB.UA.