⚡️🔋 Статистика щодо кредитування енергетики.✅️ За червень 2024 року – березень 2025 року банки:▪️отримали 4 086 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 83,9 млрд грн;▪️розпочали фінансування таких проєктів (надали кредити та відкрили ліміти) на суму 16,7 млрд грн.Обсяг валового портфеля кредитів на енергетичні потреби юридичних осіб з урахуванням погашення станом на початок квітня становить 10,1 млрд грн.Громадянам упродовж березня надано 533 кредити на енергетичні потреби на суму 99 млн грн, а загалом із червня – 6 799 кредитів на суму 936 млн грн. ☝️Нагадаємо, здебільшого кредити бізнесу на енергетичні потреби потребують відповідного проєктування, закупівлі обладнання та передбачають поетапне фінансування, тож фактичні обсяги наданих кредитів менші за обсяги отриманих банками заявок. Сума отриманих заявок також завищена через подання клієнтами заявок одночасно в кілька банків та подальший вибір одного з них або взагалі відмову від кредиту на користь альтернативних джерел фінансування.📍Детальніше.
❓Чому макроекономічний прогноз є важливою складовою незалежності центробанку та як оцінити його якість? Про це розповів директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Володимир Лепушинський у колонці для "Економічної правди".Центробанк як незалежна інституція має чітко пояснювати мету, логіку та очікувані результати власних рішень. Тут роль прогнозу є невід’ємною.✅ Завдяки його публікації громадськість бачить:▪️картину майбутнього, на основі якої приймалося конкретне рішення;▪️як ухвалене рішення допоможе центробанку виконати мандат із забезпечення макроекономічної стабільності.Так діють всі незалежні та сучасні центральні банки. Зокрема, НБУ, оприлюднюючи рішення щодо облікової ставки (8 разів на рік), супроводжує його макроекономічним прогнозом (4 рази на рік) або оцінкою ризиків для такого прогнозу (4 рази на рік).НБУ регулярно оцінює якість власних макроекономічних прогнозів, порівнюючи їх характеристики з прогнозами інших провідних організацій, консенсусними прогнозами та опитуваннями фінансових аналітиків.☝️Влучність прогнозів НБУ щодо інфляції на 2019–2024 роки загалом була вищою від середнього рівня, а щодо ВВП – суттєво вищою за середню з-поміж прогнозів усіх охоплених організацій-прогнозистів. Важливою характеристикою прогнозів НБУ було вірне передбачення трендів, зокрема розворот інфляційного тренду у 2024 році.➡️ Детальніше читайте в колонці.
❓Чому гроші рф — це рубана гривня, чим шаги відмінні від ĸопійоĸ і на чиї монети жалілися запорожці?▶️ Про історію гривні від періоду, ĸоли вона була мірою ваги, і до моменту її відновлення за часів УНР розповів історик та дослідник національної валюти, старший зберігач фондів відділу “Музей грошей” НБУ Андрій Бойко-Гагарін в інтерв’ю NV.Він розповів, що гривня зародилась у Давній Русі й надалі була ваговою нормою для карбування інших монет. Зокрема, московський рубль, по суті, був половиною гривні – у X – XII століттях рубали гривню навпіл і утворювалася стограмова норма. Пізніше почали з’являтися стограмові злитĸи.💬 “Гривня — уніĸальна грошова одиниця, таĸої назви ніде немає. Вона походить від жіночої приĸраси, яĸа замиĸається на шиї, — срібного обруча. Його робили за ваговим стандартом. І гривня виниĸла яĸ вагова одиниця. Таĸа історія хараĸтерна не тільĸи для уĸраїнців, а таĸож і для чехів, німців, британців, євреїв. Тобто це абсолютно нормально: шеĸель — це теж вагова норма. Отже, гривня виниĸла взагалі в європейсьĸому і світовому ĸонтеĸсті розвитĸу національних валют”, – сказав Андрій Бойко-Гагарін.Також він пояснив, що назва “шаг” – це народна назва дрібної монети, яка походить від польського слова “шеляг”, що виникло від англійського “шилінга”. 💬 “Це спрощення в українській мові. Відповідно дрібна монета стала асоціюватися зі словом “шаг”, – додав Андрій Бойко-Гагарін.👉 Повна версія інтерв’ю – за посиланням.
🟢 Міжнародні резерви станом на 1 квітня, за попередніми даними, становили 42,4 млрд дол. США.У березні вони зросли на 5,6%. Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти НБУ на валютному ринку – на 12,5% порівняно з лютим.☑️ На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5 980,2 млн дол. США. З цієї суми:▪️5172,0 млн дол. США – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);▪️409,6 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП;▪️398,6 млн дол. США – від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF). ☝️Крім того, Україна отримала кредит 970,0 млн дол. США відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.☑️ За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 786,7 млн дол. США, з яких:▪️688,7 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;▪️55,9 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;▪️42,1 млн дол. США – сплата іншим міжнародним кредиторам.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,2 млн дол. США.Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.ℹ️ Детальніше – за посиланням.
📈 У 2024 році реальний ВВП зріс на 2,9% за даними Державної служби статистики України. Економіка України відновлюється другий рік поспіль в умовах повномасштабної війни і постійних атак росії на виробничі об’єкти та інфраструктуру. 🟢 Чинники, що підтримували економіку у 2024 році:▪️високий внутрішній попит, ▪️м’яка фіскальна політика, ▪️значна адаптивність бізнесу, ▪️зусилля НБУ із забезпечення макрофінансової стійкості. Водночас зростання ВВП сповільнилося порівняно з 2023 роком (5,5% – за уточненими даними Держстату). ➡️ Гальмували економічне зростання:▪️погіршення безпекової ситуації, ▪️відновлення дефіциту електроенергії, ▪️низькі врожаї. ☝️Зростання економіки у 2025 році триватиме. Його підтримають:▪️очікуване нарощення врожаїв, ▪️зменшення дефіциту електроенергії,▪️пожвавлення зовнішнього попиту. Натомість економічне зростання і надалі обмежуватимуть наслідки війни, зокрема дефіцит робочої сили та пошкодження інфраструктури і виробничих потужностей.Національний банк презентує оновлений макропрогноз на 2025-2027 роки під час пресбрифінгу з питань монетарної політики 17 квітня 2025 року, детальнішу інформацію – оприлюднить в Інфляційному звіті 24 квітня 2025 року.
📉 Частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі протягом лютого скоротилася на 0,5 в. п. до 30% станом на 1 березня 2025 року.За лютий обсяг NPL у банках скоротився майже на 1,2 млрд грн, натомість валовий обсяг наданих банками кредитів зріс на 15,8 млрд грн. Частка непрацюючих кредитів фізичних осіб станом на 1 березня 2025 року становила 15%, бізнесу – 39% (23% без урахування боргів ексвласників ПриватБанку та старих боргів до кризи 2014 – 2016 років). ☝️Серед чинників, які позитивно впливали на частку NPL, залишається подальше нарощення банками обсягів гривневих кредитів високої якості.Нагадаємо, що з січня 2025 року підходи до визначення банками непрацюючих активів змінилися. Ці зміни сприяли підвищенню прозорості вітчизняного фінансового сектору та наблизили визначення NPL до європейського. Водночас вони не мали значного впливу на обсяг NPL з огляду на виважені підходи банків до оцінювання ризиків та хорошу якість кредитного портфеля.До повномасштабного вторгнення росії в Україну частка NPL в українських банках стало скорочувалася з 2018 року: з 55% до 27% станом на 1 березня 2022 року. 📌 Дані про обсяги активних операцій та частку непрацюючих кредитів – за посиланням.
📑 Свіжий огляд небанківського фінансового сектору за підсумком IV кварталу 2024 року – вже на сайті НБУ.Наводимо основні показники ⤵️🟢 Структура секторуКількість надавачів небанківських фінансових послуг у ІV кварталі зменшилася на 51 установу (за рік – на понад 250 установ).Загальні обсяги їх активів збільшилися на 6.8% (+17.7% р/р). 🟢 СтраховикиАктиви страховиків зросли в ІV кварталі й за рік загалом.Частка десяти найбільших ризикових страховиків за обсягом премій збільшилася з 65% до 71%. На ринку страхування життя частка найбільшого страховика за обсягом премій становить майже 50%.За підсумками 2024 року всі страховики дотримувалися вимог до капіталу платоспроможності (SCR) та мінімального капіталу (MCR).🟢 Кредитні спілкиОбсяги активів кредитних спілок торік скоротилися швидше, ніж рік тому, – на 5%. Кредитний портфель зменшився на 4% за квартал та на 8% за рік. У ІV кварталі кредитні спілки отримали збитки унаслідок реалізації кредитного ризику і збільшення резервів, що зменшило прибутковість сегмента за 2024 рік. 🟢 Фінансові компанії й ломбардиОбсяги майже всіх фінансових послуг минулого року зросли, однак досі залишалися нижчими, ніж до повномасштабного вторгнення.За підсумком минулого року прибутковими були близько 86% фінансових компаній. Показники рентабельності ломбардів були найнижчими з початку року, однак загалом за 2024 рік сегмент був прибутковим.📌 Повністю ознайомитися з Оглядом можна за посиланням.
#ГолосНБУ💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали питання іпотечного кредитування, валютно-курсової політики та розвитку фінансових технологій. Про все детально – в дайджесті.👇👇🚩 Про кредитний потенціал банківської системи, пожвавлення споживчого кредитування, переформатування програми єОселя, перспективи розвитку масової ринкової іпотеки та ключові передумови для цього говорила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова під час публічного інтерв’ю в межах Першого форуму доступної іпотеки.🚩 Про виклики та кроки для стабілізації макрофінансової ситуації в умовах воєнного стану й плани з розвитку ринків капіталу розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій під час інтерв’ю Clearstream GFF/Podcast series. 🚩 Про особливості роботи валютного ринку в умовах повномасштабного вторгнення, роль валютно-курсової політики НБУ, про те, чому штучне обмеження валютних інтервенцій є поганою стратегією, розповів директор Департаменту відкритих ринків Олександр Арсенюк у першій та другій частинах колонки для “Економічної правди”. 🚩 Про розвиток фінансових технологій, інновації та їх вплив на платіжний ринок розповіли директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін та його заступник Ольга Василєва під час Ukraine Fintech Week 2025, організованого Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній.
❓Скільки рахунків відкрито в Україні? Проаналізували дані станом на початок цього року і готові розповісти вам про результати. Станом на 01.01.2025 рахунки користувачам відкривали 63 надавачі платіжних послуг, зокрема 61 банк та два небанківські надавачі платіжних послуг.Разом кількість користувачів – фізичних осіб та суб’єктів господарювання, які відкрили в них рахунки, досягла майже 84 млн. ⬆️ Це майже на 2% більше, ніж станом на початок минулого року (станом на 01.01.2024 – 82 млн осіб).Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами платіжних послуг, зросла на 4% порівняно з попереднім роком – до 193 млн (станом на 01.01.2024 – 185 млн).Зокрема, переважну більшість рахунків відкривали фізичні особи (майже 185,2 млн рахунків у банках та 502 тис. рахунків у небанківських надавачах платіжних послуг). Співвідношення між кількістю рахунків фізичних осіб та кількістю таких користувачів-фізичних осіб свідчить, що одна людина в середньому має два рахунки. ☝️Додамо, що законодавство України не обмежує користувачів у відкритті рахунків. Одна й та сама людина чи суб’єкт господарювання може одночасно обслуговуватися в кількох надавачах платіжних послуг та мати стільки рахунків, скільки їм потрібно. Тому кількість користувачів перевищує кількість населення України. Крім того, і далі зростає кількість користувачів, які обслуговуються дистанційно. Понад три чверті всіх користувачів, які мають рахунки, обслуговуються дистанційно: 89,85% суб’єктів господарювання та 82,87% фізичних осіб (станом на початок 2024 року – 89,15% суб’єктів господарювання та 79,47% фізичних осіб).📌 Детальніша статистика станом на 01.01.2025 – в інфографіці.
🟢 Заступник Голови НБУ Юрій Гелетій та Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца взяли участь у Clearstream GFF Podcast series. У розмові з журналістом Ендрю Кіт Вокером та віце-президентом депозитарію Clearstream Крістіаном Росслером говорили про: ▪️виклики для фінансової системи України в умовах воєнного стану; ▪️кроки для стабілізації макрофінансової ситуації; ▪️оновлення протоколів та інструментарію в умовах повномасштабного вторгнення; ▪️плани з розвитку ринків капіталу. ✅ Наводимо три важливі тези від Юрія Гелетія: 💬 Усі системи та протоколи НБУ працюють без перебоїв протягом трьох років війни. НБУ постійно їх вдосконалює, адаптуючись до нових викликів, щоб зберегти безперервність роботи фінансової системи. 💬 Упродовж повномасштабної війни НБУ неодноразово адаптував свій інструментарій та розбудовував новий, щоб виконувати ключовий мандат із забезпечення цінової та фінансової стабільності для підтримки сталого економічного зростання. Приміром, у монетарній площині НБУ використовує неконвенційний дизайн, а нормативи обов’язкового резервування нині є важливими не лише для монетарної трансмісії, а і для підтримки залучень уряду на ринку ОВДП. У розрізі фінансової стабільності яскравим прикладом є проєкт Power Banking, який об’єднав більше 2,4 тис. банківських відділень у єдину мережу, що спроможна безперебійно працювати навіть за відключень світла. 💬 Україна працює над розвитком інфраструктури ринків капіталу, щоб максимізувати можливості для залучення іноземного капіталу під час процесу повоєнної відбудови. Зокрема, НБУ вже підготував необхідну правову основу для розширення існуючого лінку з Clearstream, щоб збільшити перелік фінансових інструментів, доступних іноземним інвесторам. Йдеться про боргові інструменти, що випускатимуться для фінансування проектів відбудови України.🎧 Слухайте подкаст за посиланням.
TGLIST.COM.UA
