В штабі Залужного, звісно ж, в тому самому «якого не існує», черговий переполох.Останні заміри ВФ, він же «Віктор Андрійович» у вузьких колах, показали, що рейтинг довіри до залізного генерала впав на майже 4%. Це небагато — майже в межах похибки, але це вперше за останні роки. Почали шукати винних і знайшли тих, хто радив мовчати. Звісно, останнім часом хвиля критики щодо «біг-посла»/генерала зростає. Всі вимагають, щоб він хоч щось сказав, коли в країні відбуваються резонансні події, а в країні, яка кожен день проливає кров і сидить місяцями без світла. Цей запит наростає, і всі хочуть почути куміра, щоб він заспокоїв, дав оцінку, взяв відповідальність на себе й почав щось робити, щоб змінити ситуацію на краще. А натомість він сидить у комфортному теплому Лондоні і мовчить, бо так радили технологи. І люди розчаровуються, шукаючи іншого, того, хто діє.Важливо підкреслити, що хвиля критики, хоч і цілком органічна, але ділки з ОП дуже технічно підігрівають її своїми ресурсами, намагаючись втопити головного конкурента, чим забезпечити безальтернативність діючого президента на майбутніх виборах.Тому сьогоднішня новина про те, що екс-главком може стати й екс-послом, — це безумовно рефлексія на тревожну соціологію, продиктована нервовістю та емоціями, а також можливим наближенням виборчого процесу. Мовляв, щоб було якесь виправдання: «Я мовчав, бо дипломатична служба так вимагала, такий я дипломат гарний». А зараз — як скажу, так скажу, бо логічно було б дивно, якби людина мовчала два роки, а потім заговорила.Але є великий ризик: а якщо виборів не буде, і війна ще на рік затягнеться? Без крісла буде важко втримати фокус і статус, тому Віктор Андрійович, як завжди, вагається.Ну, подивимося, що з цього вийде, бо декому краще мовчати, ніж говорити.))@nationalinterests