🌷 Подряпана, але нескорена. Такою бачить мене мій ШІ Альфредо у Міжнародний день боротьби за права жінок.Він же - свято "весни і краси", подарунків чоловікам у вигляді, власне, нас, жіноЧОк, зів'ялих тюльпанів за ціною крила літака. "Був би тут чоловік, я би поговорив інакше. А ви жінка, що з вас взяти", - сказав абсолютно незнайомий чоловік, який раптом вирішив мене виховувати, хоча його місія полягала в іншому.Я ж на той момент була настільки змучена зборами та передчуттям 300 км за кермом у темряві, що лише запитала: "Я можу вже їхати?"Даруйте, що я про своє - про депресію. Але цей стан лишає голосу, волі, здатності діяти та приймати рішення. Власне, стільки принижень, як було минулого року, я не переживала, мабуть, ніколи. Втім і це позаду. Попереду - весна. Я у відновленні. І хоча поки не дуже виходить з хроніками, почуваюся набагато краще.Нижче посилання - донат на розвиток блогу. Якщо маєте бажання і можливість, будь ласка, підтримайте Наталку на шляху до життя 🐝🏦 Донат на розвиток блогу | 😎 Facebook | 🕊 Instagram