КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГИНЯ НАТАЛІЯ НАУМЕНКО | Ми з дружиною 7 років не могли завагітніти через мої релігійні перекон...

Ми з дружиною 7 років не могли завагітніти через мої релігійні переконання. Замість того, щоб шукати реальну причину, я молився. Ми керувалися магічним мисленням. Молилися, їздили по "святих місцях", вираховували фази місяця, чекали знаків.Коли ми врешті пішли до клініки, там встановили проблему і все вийшло. Ми шукаємо або чекаємо на диво. "Миколай принесе", "Всесвіт дасть", "Пощастить". Все змінилося тоді, коли ми вимкнули "магію" і ввімкнули Аристотелівське мислення жорстку логіку причин і наслідків.Ми пішли в клініку. Здали аналізи. Знайшли фізіологічну причину. Усунули її за допомогою науки. І отримали результат.Я це пишу бо знаю там є люди які роблять ту саму помилку яку робили ми. І можливо ніколи не заведуть дитину.Ми живемо у фізичному світі. Тут діє залізний закон: ти не отримуєш тепло від каміна, поки не покладеш туди дрова.Коли моя донька отримує подарунок, я не кажу їй, що це приніс Святий Миколай. Я кажу: "Це не Миколай. Це тато пішов на роботу, створив цінність для людей, заробив гроші і купив тобі цей iPhone".Щоб отримати iPhone вона цілий рік стрибала на скакалці по 2000 разів в день. Так не в тиждень, а в день. Це створило в неї звичку займатися спортом. Я свідомо руйную ілюзії своїх дітей. Звучить жорстко? Можливо. Але я хочу, щоб у її мозку сформувався правильний нейронний зв'язок: "Зусилля → Результат". А не: "Бажання → Диво".напиши листа Санті і отримаєш подарунок”, замість “хтось заробив, спланував, купив і поклав тобі під ялинку”. У дорослому віці це перетворюється в ту саму схему: “помолюсь, напишу лист Всесвіту, і якось станеться”. Не “створю причини, які неминуче дадуть результат”, а “якось складеться”.Якщо ти хочеш iPhone, ти маєш заслужити цей iPhone. ніякої релігії. Це і є Аристотелівське мислення. Встановлення правильних причинно-наслідкових зв'язків.Замість чесного “чому в мене проблеми з грошима, здоров’ям, бізнесом” включається авто-відповідь: “Бог випробовує”, “так судилося”.Навіть коли стається щось, що виглядає як "диво", це часто просто відкладений наслідок.Коли ми втікали від війни з дитиною якій 14 днів, незнайомі люди дали нам житло безкоштовно. Пощастило? Ні. Я велику частину життя намагався віддавати, не чекаючи миттєвої віддачі. Причина була створена роки тому. Наслідок наздогнав нас, коли це було необхідно.Ми бачимо тільки результат... Ми не бачимо причину. Але причина існує. Припини чекати, що світ дасть тобі щось просто так. Стань тим, хто цього заслуговує.Поки ти пояснюєш свої проблеми волею Бога або долі, хтось інший просто сідає, розкладає причинно-наслідковий ланцюжок і змінює реальність простими логічними діями. Сдав аналіз. Знайшов причину, зробив правильну дію отримав результат. Людині завжди легше знайти винного, ніж шукати причину. Світ складний, причин мільйон, зв’язки неочевидні. Треба думати, аналізувати, визнавати власні помилки. Мозок не любить напругу, тому хапається за просте пояснення: “так Бог дав”, “так склалося”, “доля така”, "я жертва". І все. Напруга спала, відповідальність знята, прогрес зупинився, все зрозуміло.#терапевтичні_читання