КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГИНЯ НАТАЛІЯ НАУМЕНКО | Ось проти цього я завжди боролася, борюся і буду боротися. На жаль жін...

Ось проти цього я завжди боролася, борюся і буду боротися. На жаль жінки і діти не мають реального захисту в Україні. Багато часу пройшло з того часу, як виник фемінізм, у здоровому його прояві, але з таким підходом до проблем домашнього насильства, він не зникне ніколи.Дорога українко! Якщо ти переживаєш щось подібне - не чекай реакції поліції. Після першого ж разу - біжи. Як можна далі._____________________⚠️ Її вбили, бо не захистили.15 червня чоловік убив свою колишню дружину Надю і її маму. Просто взяв ніж і гамселив до останнього.Вона неодноразово писала заяви, скаржилася на загрози, викрадення дитини, побої.Поліція — мовчала.Суд зобов'язав внести дані в ЄРДР. Але часу не дали.Надя — моя однокласниця. Я знала її як добру, розумну завжди веселу дівчину з гарної родини.Не «проблемну». Не «наївну». Не «слабку».Але коли система не працює — сильними залишаються лише вцілілі.Я довго мовчала. Але зараз скажу.Я теж була жертвою домашнього насильства.Мій колишній підіймав на мене руку, крав гроші, психологічно зводив з розуму погрожував підкинути наркотики або викинути з 5 поверху. Його улюблена фраза:«Я викину тебе з вікна — і всі скажуть, що це самогубство. Бо ти і так в депресії».Одного разу він зізнався, що підмішував мені сильні заспокійливі, щоб я не сварилася і «була тихішою».Я міняла замки — він ламав двері.Змінювала квартири - він знаходив через друзів.Я викликала поліцію — вони приїжджали, дивились, що я без гематом і крові, і їхали.Заяви інколи приймали, але я жодного разу не отримала номеру зареєстрованої справи. Бо він був «позаштатним» у кримінальному розшуку.Цей жах тривав роками. Поки не почалась війна. І я просто втекла — без речей, з болем, з травмою.Квартиру, до речі, потім спалили орки. І це теж виглядало, як символічна крапка.Я не була слабкою. Я завжди добре заробляла. Я була розумна. Я була сильною.Це не вберегло мене від домашнього насильства.Це — не про дурість. Це — про системну байдужість.Якщо ти читаєш це і розумієш, що в тебе щось схоже —будь ласка, не мовчи.Що робити:🔺 Звертайся одразу:102 — поліція116 123 — гаряча лінія Ла Страда (анонімно, цілодобово)[email protected] — можна писати в поліцію онлайн🔺 Фіксуй все:Фото, відео, аудіо, листуванняМедична експертиза, довідки🔺 Проси допомоги:Юристки з @jurfem.uaЛа Страда: @la_strada_ukraineГрупи підтримки в Telegram, Instagram🔺 Вимагай номер справи. Пиши скаргу в суд, в прокуратуру.🔺 Не ізолюйся. Розкажи подрузі, мамі, комусь.Бо мовчання — вбиває.Сором — вбиває.І байдужість — теж.Дарʼя Зайко#домашнє_насильство