Ми довго вчилися збирати інтер’єр так, щоб усе поєднувалося.
А тепер найбільше емоцій викликають простори, де не все можна пояснити одним стилем.
На звʼязку Маша Коваленко
зі слабкістю до старого посуду і думками про те, коли в домі зʼявляється вінтаж.

Стара річ завжди несе відмінність. Іншу форму, пропорції, матеріал, спосіб виробництва, потертість.
Окрім кольору чи масштабу, контраст зʼявляється ще в одній площині.
Бо новий стіл і старий стілець теж контрастують. Як і базовий білий посуд та тарілка, якій пів століття.

Час стає ще однією текстурою інтер’єру.

Ще один фокус в тому, що старій речі не обовʼязково підбирати стару компанію.
Тоді зникне саме те, чим вона найбільш цікава, — різниця.
А інтерʼєр зібраний за правилами не завжди краще за зібраний за змістом.

Простори, які я останнім часом найбільше зберігаю і фотографую в подорожах, найчастіше виглядають дуже живими.
Різні стільці. Неідеально однакове дерево.
Посуд не з одного сервізу. Щось нове, щось знайдене двадцять років тому, щось привезене з подорожі.

В опитуванні Chairish 90% дизайнерів назвали багатовимірність простору причиною використовувати вінтаж. Екологічність — 60%.

А в опитуванні 1stDibs серед дизайнерів еклектика стала одним із найпопулярніших напрямів на 2025 рік — 33%. Популярність mid-century modern за рік знизилася з 40% до 20%.

Сама потреба зібрати інтер’єр навколо одного стилю стає слабшою.

У мене саме так у домі поступово з’явився вінтаж.
Спочатку посуд, текстиль і вази — те, що легко замінити за потреби.
Потім прикраси — вони дорожчі. Далі акцентні табурет і світильник.
Подобається, що речі перестають бути просто предметами, вони є продовженням мене. Несуть певний настрій та вайб.

Ділюсь улюбленими вінтажними крамничками:
Vintage wave
Linestory gallery
Kyla vintage
Vintage moonrise
Gradus vintage
Metal objects studio
Vsiake harne
Sake decor
Vintage skrynka