​​І в «Березолі» грала Чистякова(Пропущені ювілеї квітня) 18 квітня виповнилося 125 років з дня народження видатної драматичної актриси Валентини Чистякової (1900–1984). У першому числі журналу «Нова генерація» за 1928 рік було опубліковано вірш «Пісня про двох братів» закоханого в акторку Леоніда Чернова (Малошийченка) з присвятою Валентині Чистяковій. Через майже півстоліття вірш акторці присвятив Ігор Муратов. Ігор МуратовАКТРИСАВалентині Чистяковій«Після жнив восени, восени,По морозцю молодомуПриїздили до матері два сини, два сини,Із го- ро- да до- до- му...»Це — Леонід Чернов. Чи збереглиЦі вірші Ви? Чи, може, і забули,Що вам вони присвячені були?... Свистять, мов батогами балагули,Над Тев’євою донькою літа,Приречені на жертву, й облітаЛюбов, що підкорилася прокльону,Як помста з «Яблуневого полону». Вершини. Прірви. Самозабуття. Овації. І квіти. І присвяти. Ішли на сцену, як ідуть на свято,На світлу і прекрасну самострату. Ішли зі сцени — як ідуть з життя. Що Вам лишилось? Вирізки з рецензій? Знебарвлених пелюсток пил? А чимВіддячив час? Наївністю претензійДо нас, недовговічних глядачів? До давньої критичної голоблі? До ювілейних паточних промов? Стривайте, ні: не взято щось на облік,Не славу — однолюбную любовЖивого самовідданого серця,Що б’ється не для мемуарних версій,Не задля нагород і закордонних візДля сонячних зіниць і незабутніх слізТих юнаків, що на гальорці мліли. Вони варили сталь, і танки в бій водили,І каторжні тортури відбули,І спогади синам у спадок віддали. А буде ще й з онуками розмова... Покинем світ. Але серця своїПерекуємо на щасну підкову.... О, не мовчіть, жорстокі солов’ї,Про час, коли так мріяли гаїІ в «Березолі» грала Чистякова.#наші20