Але здатися - це не бездіяти!

Здатися - опустити руки не як капітуляцію, а як довіру. Здатися — це сказати:«Я не хочу більше воювати з життям. Я не хочу більше бити себе за те, що не встигаю. Я не хочу більше бути сильною з останніх сил.»І знаєте що я усвідомила? Кожен разу, коли мені важко самій - я йду давати. Не тому що така сильна. А тому що не витримую себе в слабкості. Бо давати легше, ніж витримувати потребу. Бо коли віддаєш - почуваєшся потрібною. Коли ділишся - здається, що маєш силу. Це мій захисний механізм. Він рятує, але й калічить. Замість того, щоб сказати “мені важко”, я йду й піднімаю інших.Зараз я знову у цій точці.

І як завжди хочу віддати. Але цього разу - з усвідомленням. Що даючи іншим - я повертаю собі себе. Бо кожна глибока розмова, кожен прорив іншої душі - це моє ж зцілення. Тому вирішила повторитиберезневу фокус-групу: робота протягом тижня, яка перевертає світосприйняття і відчуття себе. Ось тут можете подивитися що було минулого разуЩоб просто бути в потоці, в істині, в діленні, без пафосу. Щоб побути поруч із тими, кому зараз теж потрібна підтримка. І щоб, даючи комусь, дати її собі. Ціна чисто щоб запустити в вас трансформацію - 2500грн (при оплаті до кінця дня - 2000грн). Починаєм в середу. Хто хоче в цей простір - напишіть мені. Це не просто про роботу. Це про душу. Про дотик. Про людське❤️