Telegram statistics channel - @nacussd

2 березня 2023 року в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці у форматі наукової дискусії за мотивами X БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ - Філософія української перемоги. Візія Великої України , які 10 лютого організував Українські студії стратегічних досліджень і партнером яких є Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини, відбувся круглий стіл «Візія Української Перемоги. Ідея великої України». Темою для обговорення стало історичне есе «Бачення власних геополітичних інтересів та зовнішньополітична стратегія Києва» Івана Янюка, кандидата історичних наук, науковця, волонтера, призера конкурсуХ Бандерівських читань, голови громадської організації «Історичний меридіан». Участь у дискусії взяв громадський діяч, увільнений у зв'язку зі вступом до лав ЗСУ директор Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини Євген Філь, який розповів про історію створення Бандерівських читань, згадавши як одного з їх засновників Юрія Сиротюка Yuriy Syrotyuk – політв’язня, історика, аналітика, політичного діяча, директора Українських студій стратегічних досліджень, заступника директора Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини, а нині – рядового гранатометника 5-го окремого штурмового полку. "Перше засідання читань відбулося у 2014 році на барикадах Майдану в розпал "Революції гідності", назву якій і дав ініціатор Бандерівських читань Юрій Сиротюк", – зазначив він. "Традиційно Бандерівські читання відбуваються в перші дні лютого в час створення Організації Українських націоналістів 1929 р. як руху, який поставив за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. Чому бандерівські? Бо саме Степан Бандера став символом незламності в боротьбі української нації за волю в XX столітті, а Організація, яку він очолював (ОУН), не лише показала приклад безкомпромісної боротьби проти всіх окупантів, але й в умовах підпілля вела серйозну теоретичну роботу щодо устрою майбутньої української держави", – акцентував громадський діяч Євген Філь. Також на Бандерівських читаннях в 2022 р. відбувалась презентація знайденого на Бережанщині архіву ОУН, який зберігається в Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини. В 3 бідонах знайдених пошуковцями виявлено особисті речі повстанців: вишиванку, фотоапарат, булавки, нитки, пропагандистські видання підпілля ОУН і УПА, листівки, звернення, бофони, брошури тощо, а також бібліотеку, складену з видань міжвоєнного періоду і радянських книжок, альбом з роботами відомого українського графіка і художника, активного учасника збройного підпілля, члена Української Головної Визвольної Ради Ніла Хасевича.Євген Філь висловив побажання провести наступні читання, які будуть присвячені нашій великій Перемозі.Дискусія відбувалася за участю науковців Тернопільських вишів, політологів, представників влади, учасників бойових дій (АТО, російсько-української війни), письменників та журналістів, студентської молоді тощо.Модерував захід кандидат історичних наук, голова ГО «Історичний меридіан», волонтер, автор есе Іван Янюк.Разом переможемо!Слава Україні!

✅Підбиваючи підсумки року повномасштабної російсько-української війни, згадаймо про економічні санкції: важливий фронт, про який нині згадують дедалі менше.Як ми прогнозували протягом перших місяців після вторгнення, навіть найжорсткіші обмежувальні заходи проти росії не могли дати помітного миттєвого ефекту. Однак сьогодні ми вже можемо побачити, що московія серйозно страждає.👉Наведімо приклади.1. У 2022 р. росія втратила 3-4% ВВП – нібито небагато, якщо порівнювати з 30-40% падіння ВВП України. Але в абсолютних значеннях це еквівалент близько $108 млрд. Для порівняння, український ВВП за 2021 р. дорівнював $200 млрд. Тобто в абсолютних показниках росія втратила набагато більше, ніж ми.2. Протягом першого півріччя 2022 р. росія нарощувала доходи від нафти і газу завдяки зростанню цін. Однак згодом ціни впали, а країни Заходу почали поступово відмовлятися від російських енергоносіїв. Якщо ще влітку минулого року енергетичний експорт приносив росіянам 1 трильйон рублів на місяць, то в січні 2023 р. доходи впали до 425 млрд рублів.3. На тлі падіння нафтогазових доходів зростають витрати на війну. За минулий рік вони збільшилися на 23% ($66 млрд). Уже зараз москва повинна віддавати більшість енергетичної виручки на воєнні потреби, внаслідок чого страждають бюджетні галузі та дотаційні регіони.4. Для покриття дефіциту державного бюджету росія змушена використовувати резерви. У січні московський уряд продав 3,6 тонн золота і 2,3 млрд китайських юанів з Фонду національного добробуту.✅Насправді ми можемо припустити, що ситуація ще гірша, оскільки російський уряд має звичку прикрашати офіційну статистику. Але, зважаючи на вищенаведені приклади, дія економічних санкцій є достатньою для того, щоб підривати російський потенціал в тому числі до ведення війни.Нині головними завданнями наших союзників у контексті економічного тиску на росію повинні бути як розширення санкцій, так і перерізання шляхів до їхнього уникнення. Адже ефективність будь-яких санкцій дорівнює контролю за їхнім виконанням.Керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру “ Українські студії стратегічних досліджень” Олександр Чупак Oleksandr Chupakhttps://ussd.org.ua/2023/02/28/ekonomichni-sankcziyi-suttyevo-pidryvayut-voyennyj-potenczial-rosiyi-oleksandr-chupak/

Значення рішення німецької влади коментує керівник економічних програм НАЦ УССД Олександр Чупак.Рішення надати українцям сучасні танки є не просто символічним кроком у рамках воєнної допомоги. Воно знаменує повний розрив з політикою, яку Німеччина втілювала ще з кінця 1980-х: забезпечення миру в Європі за допомогою зміцнення торговельно-економічних зв’язків між країнами континенту. Звісно, за активної участі росії.Бажання залучити московію до глобальних економічних процесів диктувалося сподіванням на те, що багата капіталістична країна природно відмовиться від імперіалістичних намірів. Німеччина старалася більше за всіх:– Протягом останніх 20-ти років саме німці спрямували в росію найбільше іноземних інвестицій серед європейських держав.– Ще на початку 2022 р. Німеччина була головним лобістом російських енергетичних інтересів у Європі.– Відомі німецькі політики входили до рад директорів російських компаній (наприклад, колишній канцлер Герхард Шредер працював у Роснєфті).– Ангела Меркель захищала російсько-німецьку економічну співпрацю багато років після початку московської агресії в 2014 р.Олаф Шольц довго вагався, адже сам тривалий час був частиною німецького політикуму, зі схвалення якого міцніли економічні зв’язки з агресором. Слова про небажання воєнного загострення приховують глибоке розчарування від провалу багаторічного плану: перетворити росію на доброзичливого бізнес-партнера. Німеччина тут несе найбільшу відповідальність як найбільша європейська економіка.На наших очах формується новий економічний порядок в Європі. Ці перетворення стали можливими тільки завдяки успіхам української нації на полі бою. Тепер ми маємо можливість вплинути на встановлення нових правил гри, а також проконтролювати, щоб росія ніколи не повернулася в європейський економічний простір.https://ussd.org.ua/2023/01/31/peredacha-ukrayini-tankiv-leopard-ostannij-czvyah-u-trunu-nimeczkoyi-ekonomichnoyi-doktryny/

НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень» продовжує щорічний проєкт із моніторингу воєнної активності у світі. 25 січня 2023 року о 13.30 у приміщенні Українського кризового медіа-центру (Український дім) відбудеться презентація проєкту «Індекс війни» за 2022 рік.Індекс війни – проєкт річного моніторингу воєнних конфліктів за 2022 рік, за принципом ранжування воєнно-політичних конфліктів та дипломатичних зіткнень від найбільш гарячих і масштабних до найменш помітних, але потенційно небезпечних. Методика визначення індексу війни – розгляд наявних у світі конфліктів, що активно проявляються за період дослідження через низку індикаторів, що окреслюють сутність, протікання конфлікту, його значення для регіональної та глобальної безпеки, класифікація їх за рівнем напруги: від найбільш гарячих до протистоянь мінімального рівня.У 2022 році головною подією у глобальному масштабі стала російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року. Характерною рисою стало відновлення конвенційних засобів ведення війни, з фронтовим зіткненням чисельних армій. Поряд з Україною, слід відзначити наростання напруги в Тихому океані навколо Тайваню. На території менш розвинутих держав і далі тривають багаторічні конфлікти, зокрема в Ефіопії, Сирії, М’янмі, хоча значна їх частина зменшує інтенсивність у рамках переговорного процесу. Зростає напруга в Латинській Америці, на Балканах, в Центральній Азії. Прямі військові втручання, паралельно з широким використанням невійськових інструментів тиску та примусу, посилюють тренд на використання сили як способу досягнення політичних цілей.Спікери:Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку (онлайн)Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»Богдан Черкас, кандидат політичних наук, асистент кафедри регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (онлайн)Андрій Рудик, політичний аналітик, PhD у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер з комунікації в Генеральному штабі ЗСУМарта Олійник-Дьомочко, кандидат політичних наук, дослідниця-африканістка, Фундація Global Ukraine (онлайн)Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень (онлайн)Андрій Кришталь, соціолог, експерт з розбудови миру, експерт Аналітичного центру балканських досліджень (онлайн)Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», випускник Селкірк коледжу (Канада)Партнери проєкту: Кафедра регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. ШевченкаАналітичний центр балканських дослідженьФундація Global UkraineПрезентація буде транслюватися на ФБ-сторінці Українських студій стратегічних досліджень (https://www.facebook.com/nac.ussd) та ФБ-сторінці Українського кризового медіа-центру (https://www.facebook.com/UCMCF/) та їхньому youtube-каналі (https://www.youtube.com/user/UACrisisMediaCenter).

Запрошуємо до онлайн дискусії "Революційні події в Ірані" у рамках проекту Глобальний обсерватор у четвер,15 грудня о 19.00. Протягом останніх місяців в Ірані тривають масові протести проти політики режиму, надзвичайно велика кількість постраждалих і репресованих. Наявна інформація про розколи в самій еліті. На фоні цього Іран продовжує виступати військово-політичним партнером росії Які ж перспективи успіху революційних рухів? І чи може це призвести до зміни зовнішньої політики Ірану? Про це поговоримо у дискусії Учасники: Юрій Сиротюк, директор НАЦ "УССД" Українські студії стратегічних досліджень , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку;  Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ "УССД", кандидат політичних наук;  Андрій Рудик, політичний аналітик, PhD у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер з комунікації в Генеральному штабі ЗСУ; Анатолій Максимов, аналітик-міжнародник, спеціаліст з питань Східної Азії та Перської затоки; Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень Трансляція на ютуб-сторінці УССД https://youtu.be/mVzxnhxGFeoУ процесі дискусії всі охочі зможуть поставити питання у коментарях під стрімом.

Запрошуємо до онлайн дискусії "Революційні події в Ірані" у рамках проекту Глобальний обсерватор у четвер,15 грудня о 19.00. Протягом останніх місяців в Ірані тривають масові протести проти політики режиму, надзвичайно велика кількість постраждалих і репресованих. Наявна інформація про розколи в самій еліті. На фоні цього Іран продовжує виступати військово-політичним партнером росії Які ж перспективи успіху революційних рухів? І чи може це призвести до зміни зовнішньої політики Ірану? Про це поговоримо у дискусії Учасники: Юрій Сиротюк, директор НАЦ "УССД" Українські студії стратегічних досліджень , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку; Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ "УССД", кандидат політичних наук; Андрій Рудик, політичний аналітик, PhD у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер з комунікації в Генеральному штабі ЗСУ; Анатолій Максимов, аналітик-міжнародник, спеціаліст з питань Східної Азії та Перської затоки; Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень Трансляція на ютуб-сторінці УССД https://www.youtube.com/channel/UCiWxggjen2JXyKkFWlPsh2Q У процесі дискусії всі охочі зможуть поставити питання у коментарях під стрімом.

Запрошуємо до онлайн дискусії "Деколонізація росії – майбутнє Дагестану, Частина три" у четвер, 1 грудня о 19:00.    Продовжуємо цикл дискусій про справжній устрій крихкої імперії, та майбутній устрій на теренах півночі Євразії. Продовжуємо говорити про складну політичну ситуацію в Дагестані та наростання антиімперських сил.Чого ж прагнуть представники народів Дагестану в контексті загальної боротьби Кавказу за свободу?  Про це обговоримо під час дискусії.   Учасники дискусії:    Юрій Сиротюк, директор НАЦ "УССД" Українські студії стратегічних досліджень , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку;    Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ "УССД", кандидат політичних наук;    Ростислав Мартинюк, історик, політичний експерт, тележурналіст;    Алі Чарінський, голова громадсько-політичної організації “Вільний Кавказ”                             Трансляція на ютуб-сторінці   https://youtube.com/@NAC_UkrainianSSD      У процесі дискусії всі охочі зможуть поставити питання у коментарях під стрімом.

Проростання теми антимосковської боротьби через українські Майдани👉 Юрій Олійник Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень"Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії".🎯 Фокус-тема: "МАЙДАНИ І РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА В НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА ГЛОБАЛЬНОМУ ВИМІРАХ".👉 Якщо подивитись на еволюцію українського революційного руху доби незалежності, то помітна повільна еволюцію від інтернаціонально-промосковських ілюзій до розуміння загрози з боку рф. У 2004 році Майдан, сформований помаранчевими політиками, включав також націоналістичне, найбільш активне крило. Мейнстрімом були ілюзорні надії на швидкі зміни, пов’язані з персоною, і небажання сваритись з москвою. Попри неофіційно підтримку кремлем сепаратистського зїзду в Сіверськодонецьку, агітацію за Януковича, першою столицею, яку в 2005 році відвідав Ющенко, стала москва.📌На початку Революції Гідності так само ряд політиків намагались уникати розмов про російську загрозу, в той же час стигматизуючи більш радикальні погляди (спроби в грудні 2013 заборонити гасло “Слава Україні”, критика знесення київського пам’ятника Леніну).Але рф з самого початку сприймала Революцію як загрозу. Московські агенти впливу в Україні його критикували, путін підштовхував Януковича до більш радикальних дій, зокрема через фінансову допомогу, активність агентури в силових структурах (вді Міністерства оборони до МВС, зокрема слід виокремити міністра оборони Павла Лєбєдєва, що зголом втік до рф). І з грудня готувалась анексія Криму, в Києві активно діяли московські спецслужби (з відомих фактів – поїздки Гіркіна до Києва під прикриттям перевезення до Печерської Лаври “дарів волхвів”).📌Врешті, саме перемога Революції Гідності змусила москву перейти від політико-економічних до силових методів впливу, оскільки постала загроза відходу України з російської орбіти. Таким чином війна стала органічним продовженням, захистом здобутків Революції, попри всі тактичні проблеми та відступи.https://youtu.be/rj3f45T_I4U

Взагалі військова підтримка пряма москви обмежена, бо це тягне за собою шлейф негативного іміджу, підтримки злочинної російської влади. Також поведінку росії сусіди переносять на Китай, і відносини з ними погіршуються. ⚡Тому Пекін намагається реагувати, висуває мирні ініціативи. Одна з останніх – Global security Initiative. Вона розмита, нечітка, але з загальних принципів відмова від підходів холодної війни, альянсів і блоків, вирішення проблем мирним шляхом. Інші подібні ініціативи – Спільнота долі людства, Глобальна ініціатива розвитку.❓Як відреагує Китай на спробу рф застосувати ядерну зброю? Однозначно негативно. Китай вже офіційно це заявляв, і під час саміту G20 Сі Цзіньпін з Байденом спільно засудили використання і погрози ядерною зброєю, хоча конкретно росія ніде не згадується, але цей пасаж направлений проти москви. Хоча Китай всіляко уникає чіткого визнання провини росії у конфлікті. Така двоїстість не дуже сприймається на Заході, але вони дивляться з позицій національних інтересів.Не слід забувати, що в росії дуже бояться Китаю, хоча це приховують, заспокоюють китайців, нібито не мають амбіцій проти них, але діалог йде мляво. Торгівля й інвестиції зростають, але вони прив’язані до поступок, зокрема долею впливу в регіоні Центральної Азії. Завдання Китаю – максимально диверсифікувтаи поставки ресурсів та аграрної продукції. Тому торгує і з Америкою, і з Україною, і з Бразилією, і з країнами Африки. І стежить, щоб баланс зберігався. І формат співпраці нинішній з росією влаштовує Китай – незалежно від того, залишиться путін при владі чи ні.Щодо Тайваню – це швидше турбота Пекіну про свою безпеку, з огляду на історичний контекст, коли Китай постійно завойовували ззовні. І якщо Тайвань зможе запропонувати більш виразну модель лояльності, а не буде грати на зближення з Японією і США, то можлива деескалація. Щодо української політики – то визнання Тайваню поки не корисне, але після війни однозначно ситуацію змінюватиметься, і питання можна ставити. 👉 Богдан Кущ, перекладач, випускник She-Teuniversity (Тайвань), розказав про тайванський погляд на жовтневі вибори у Пекіні. Їхні новини набагато більше уваги приділяють виборам у Тайбеї. Для них Китай – незмінний, як загроза . Йдуть дискусії – чи нападе Пекін, і коли.Набагато більше уваги приділено Україні, до речі. ⚡Тут теж варто згадати загиблого тайванця – бійця Карпатської Січі, якого ховали у Львові. Він раніше говорив, що йому важливо. Представники нашої волонтерської організації були присутні, приїхали також його батьки, офіційні представники Тайваню з Польщі. Він усвідомлено їхав, розумів, що отримає досвід і зможе в майбутній ескалації допомогти Тайваню.Також наша спільна з тайванцями волонтерська діяльність показує велике бажання підтримувати Україну. Розумію, що визнання офіційне не на часі, але по максимуму зближення нашої влади і Тайваню, на мою думку, піде лише в плюс.Якщо казати про відносини з Китаєм – велика економічна залежність від КНР, але великі патріотичні настрої серед населення.

Ми вигравали тоді, коли вели динамічний захист і динамічну атаку. Динамічний захист полягав у тому, що на складних напрямках, де росія намагалась знищити українське військо, воно вдавалось навіть до тактичних відступів, щоб зберегти армію. А наступали ми не напряму, а використовуючи тактику малих груп, які перерізали комунікації, наводили паніку в російській армії, змушували тікати, кидаючи війську техніку. Зараз треба уникнути загрози на Донбасі, щоб ми не влізли у війну зразка Першої світової, коли величезна кількість артилерії буде перемелювати величезну кількість живих сил. Для росії не принципові життя їхніх солдатів, їм навіть вигідно, щоб більшість учасників війни не повернулись, бо це буде посилювати протестні настрої серед національних меншин. А Україна повинна шукати інших методів, бо така війна коштуватиме багатьох життів солдатів.Юрій Сиротюк, директор НАЦ Українські студії стратегічних досліджень , народний депутат України VII скликання, солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полкуЮрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», кандидат політичних наукОлександр Чупак, керівник економічних програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень»https://ussd.org.ua/2022/11/25/9-misyacziv-garyachoyi-fazy-vijny-pidsumky-ta-prognozy/#російсько_українська_війна#національна_безпека⚡️🔥❗️❓📌🔎⚡️🔥❗️❓📌🔎