На світлині лицьова бронеплита башти головного калібру призначеної для лінкора Shinano, ще до його перебудови в авіаносець. Після війни американці випробували її на полігоні, стріляючи по ній з 16-дюймової гармати Mark 7 (такі стояли на лінкорах класу Айова).Вистріл здійснювали практично що впритул, але зі зменшеною швидкістю, щоб імітувати бойову дистанцію бою.• При вистрілі зі швидкістю ~607 м/с (еквівалент приблизно 11–12 км) 660-мм бронеплита була пробита і розколота.• При повторному пострілі в іншу частину плити ~502 м/с (еквівалент 20+ км) — снаряд увійшов більш ніж на 50 см, але повністю не пробив.Та всеж слід врахувати що в тестах був змодельований по суті ідеальний сценарій, плита стояла вертикально удар відбувся перпендикулярно (0°) до плити, тоді як на лінкорах типу Ямато лобова сторона башти була нахилена ≈45° назад.... У такому положенні її ефективна товщина перевищувала 780 мм, і на реальних бойових дистанціях вона фактично була непробивною для будь-яких корабельних гармат того періоду.Мілітарі історія в іграх#флот #японія #сша #дсв