Медіа та Telegram-канали переповнені статтями про сценарії завершення війни в Україні: корейський, балтійський, фінський, ізраїльський сценарії, заморожування конфлікту.Реальність набагато складніша та глибша.Слід розуміти, що війна йде не за території, а за контроль над зовнішньою та внутрішньою політикою України. Простіше кажучи, питання в тому, у чиїй зоні впливу залишиться Україна — США та ЄС чи Росії, західних демократій чи авторитарних режимів.Є ще важливий аспект: будь-який сценарій завершення війни несе ризик розколу суспільства. Частина українців сприйме його як капітуляцію чи зраду.Інша частина, втомлена від війни, буде готова підтримати будь-який варіант, аби припинити бойові дії. Особливо ті люди, які живуть в зоні безпосередніх бойових дій або ближче до лінії фронту.Це стане новим випробуванням для країни, для її суспільної єдності.Цей розкол може стати новим внутрішнім фронтом.Війна вже змінила нас назавжди. Повернення до «довоєнної нормальності» неможливе.Подальші зміни будуть ще більш болісними. Простих і легких рішень не залишилося.Яким би планом чи варіантом не завершилася війна, країна вийде з неї в значно гіршій ситуації, ніж була до війни. Багато залежить від наших партнерів, їхньої підтримки та політичної волі, дипломатичного тиску на Росію. Однак не менш важливою залишається єдність українського суспільства і внутрішня стійкість.Попри все наше завдання — не просто вижити, а вийти з війни консолідованою нацією, яка не лише вижила, а й знає собі ціну та впевнено дивиться у майбутнє.Ми повинні попри все зберегти єдність, аби побудувати країну, в якій захочемо жити не лише ми, а й наші діти та онуки.