Космос – це технології, інженерна школа, економіка. Це фахівці, котрі створювали речі, якими пишалась країна.Дніпропетровщина була й залишається частиною цієї історії.«Південмаш», КБ «Південне», десятиліття розробок, запусків, міжнародних проєктів.Ці назви стали відомими у світі не через гасла, а через точність, надійність, результат.І те, що сьогодні, попри все, в нашому регіоні ще залишаються люди, які тримають цю галузь – заслуговує на повагу.Місцеве самоврядування не керує ракетними програмами. Але ми точно знаємо: коли падає складне виробництво – падає економіка та сила регіону. Зникають школи, секції, ПТУ, фахові університети. Зникає запит на математику, фізику, креслення. І на їхньому місці залишається порожнеча.День космонавтики – це не тільки про орбіти чи ракети. В першу чергу – це про людей. Про тих, хто досі працює – управлінців, конструкторів, інженерів, спеціалістів, технарів. Хто не поїхав, не зневірився, не перекваліфікувався в логістів, економістів. З усією повагою до всіх професій. Хто зробив так, що Україна, «Південмаш», Дніпро звучали, звучать і, впевнений, ще звучатимуть у світі.Україна ще не втратила галузь. Але точно втратила право робити вигляд, що нічого не змінилось.Космос – це технології й економіка. Після завершення війни це буде вже не символ, а виклик: чи здатна держава зберегти галузь, яка ще жива.