Духовна звичка пам’ятати

Протягом усього Старого Заповіту Бог позбавляє народ Ізраїлю безлічі різних ситуацій. Він чудесним чином виводить їх із чужих країн. Він навіть дає їм воду і хліб у пустелі.

Однак народ Ізраїлю став неслухняним і віддалився від Бога та Його закону. Зрештою, вони відвернулися від Бога, і частково причина полягала в тому, що вони не запам'ятали.

Вони не запам'ятали великих діянь визволення, які Бог здійснив для них. Вони не запам'ятали чудеса, які Він здійснив серед них. Вони не запам'ятали, що Він був благий, перебував з ними й любив їх.

Але, на щастя, у Писанні були також люди, які розвинули духовну звичку згадувати Божі справи в минулому. Коли часи ставали важкими або коли все здавалося похмурим, вони знаходили час, щоб згадати, як Бог чинив з ними раніше.

Автор 9-го псалма був одним із них. Псалмоспівець починає цю пісню з двох речей. По-перше, автор дякує Богові та висловлює Йому вдячність.

По-друге, автор розповідає про чудесні справи Бога. Перерахування цих справ з минулого допомогло ізраїльтянам пам'ятати про Його вірність і доброту стосовно них навіть у важкі часи.

Те ж саме вірно й для нас.

У Слові Божому нам багато разів заповідано пам'ятати, що зробив Бог, тому що спогади про те, що Він зробив, живлять нашу надію на те, що Він зробить.

Отже, сьогодні знайдіть час згадати, що Бог зробив для вас. Подумайте про період свого життя, коли ви пізнали Божу доброту і любов. Скажіть Йому, як ви вдячні за Його доброту й любов у вашому житті. Дозвольте цим спогадам про Божу любов формувати вашу надію на майбутнє.