"Мир в очах путіна" і можливість "просто припинити стріляти" - певне, головні помилки Зеленського.Навіть не політичні, а світоглядні.Цю помилку розділило також багато українців, і основна її причина - ми судимо людей по собі. Але якщо ми не хочемо війни, оскільки це безглуздя, не слід вважати, що всі такі ж. росія ж "може воювати вічно". Власне вона і так воює вічно. Достатньо для того, аби "кожен втратив когось із рідних".Тепер нашою колосальною проблемою є те, що мир в очах свого "гарного друга" шукає трамп і його адміністрація. А значить - як мінімум половина населення Сполучених Штатів. 🤷🏻Та власне увесь світ розділився. І в сухому залишку люди, які мають інформацію про війну в Україні, діляться на дві категорії: ті, хто захоплюється "великим стратегом". І ті, хто жахається великого монстра.Не слід надто дивуватися решті світу, якщо в нашій країні знаходяться люди, що чекають путіна, за тридцять срібняків виконують диверсійні завдання росії в Україні за кордоном. І шкода від таких людей набагато більша, ніж вартість кількох спалених автівок.Та хай там як, Україна стрімко змінюється. Страшною ціною засвоює уроки, які в іншому випадку тривали б десятиліттями. І здійснює швидкий розвиток там, де в іншому випадку ніколи би, певне, не рушила би з місця. Це не те, що хотіла би людина зі здоровим глуздом. Але це те, що ми маємо наразі, І за це - за нові можливості, нові розуміння, нові напрямки - заплачено кров'ю. Тож цінність України для притомних людей повинна бути дуже, дуже великою.Так, світ влаштований таким чином, що більшість людей перебувають у стані шлунка на ногах. Але кожен має можливість зробити вибір, перестати існувати виключно для того, аби їсти. Для цього всього є вдосталь. Питання лиш в усвідомленні необхідності такого вибору. І бажанні його зробити.